Деякі захворювання опорно-рухової системи, травми, а також вікові зміни можуть призвести до того, що людині для руху потрібна додаткова опора. Для того, щоб прискорити реабілітаційний процес після травм та операцій на нижніх кінцівках та полегшити самостійний рух використовуються спеціальні ортопедичні пристрої – милиці. Вони рекомендовані в тому випадку, коли опори на звичайну тростину недостатньо, а для використання ходунків немає показань.
Які бувають милиці
Усі милиці залежно від конструктивних особливостей можна поділити на дві групи:
- Пахвові милиці, які використовуються на перших етапах реабілітаційного процесу, коли людина повністю або частково не може наступати на хвору кінцівку. Громіздкі пахвові милиці досить складно транспортувати, у разі успішного перебігу реабілітаційного процесу їх рекомендується використовувати не більше 2-3 місяців;
- Підлокітні милиці, що використовуються на завершальних етапах реабілітації після того, як людина пройшла етап ходьби з пахвовими милицями.
Конструкція підлокітної моделі
Підлокітні милиці складаються з кількох частин:
- Стійка з легкого та міцного алюмінієвого сплаву. На нижній частині стійки розташована система замків, за допомогою яких можна змінювати розмір милиці, підлаштовуючи його до зросту користувача. Деякі моделі можуть мати до восьми замків, розташованих на однаковій відстані один від одного. Крок складає 25 см;
- Манжета-затискач із пластику, що закриває руку від ліктьового суглоба до кисті, забезпечує для руки зручну опору;
- Рукоятка, за яку користувач утримуємилиці. Рукоятка виготовляється із спіненої гуми, що особливо важливо в тому випадку, коли у людини діагностовано артроз кисті. Окрім матеріалу важливе значення має форма рукоятки, для людей з артритом і артрозом рекомендують придбати милицю з ручкою анатомічної форми. М’яка анатомічна рукоятка не чинитиме надлишкового тиску на кисть, запобігаючи болю. Існують моделі, в яких можна змінювати відстань між манжетою та рукояткою.
Основні функції підлокітних милиць
Підлокітні моделі необхідні у таких випадках:
- Для відновлення рухової функції після першої основної стадії реабілітації, коли використовуються пахвові моделі;
- Коли необхідно знизити навантаження на кінцівки, особливо у людей похилого віку, яким необхідна додаткова підтримка не тільки під час ходьби, а й при статичному положенні;
- Коли потрібна тривала або постійна підтримка;
- Для додаткової підтримки та запобігання падінню для людей, у яких порушено координацію рухів.
Переваги підлокітної моделі
Підлокітні милиці мають ряд переваг, які дозволяють використовувати їх довгостроково. Це дуже важливо, тому що при деяких захворюваннях період використання милиць може бути досить тривалим.
Основні переваги:
- Компактність. Завдяки цій особливості, милиці можна легко транспортувати на відміну від пахвової моделі більш громіздкої та незручної. За умови здорової правої ноги, користувач може керувати автомобілем з коробкою-автоматом. У такому разі підлокітна модель легко поміститься на пасажирському сидінні;
- У разі незначної травми, при якій потрібна підтримка, та за умови тренованого плечового пояса, підлокітна модель може замінити пахвову;
- Ця модель підійде літнім та ослабленим пацієнтам, яким необхідна підтримка під час руху;
- Підлокітна модель виглядає естетичнішою, ніж пахвова;
- Підлокітна модель допомагає підтримувати правильну поставу. Людина, яка ходить з такими милицями тривалий час, автоматично покращує свою поставу, щоб полегшити рух та підвищити комфорт.
Милиці ліктьові в Мед-магазин можно вибрати і придбати на сайті, де представлені найкращі моделі від провідних світових виробників.
Як підібрати підлокітну модель
При виборі підлокітних милиць враховується зріст пацієнта. Щоб вибрати милицю, треба зробити наступне:
- Зігнути руку в лікті під кутом 15-20° та встановити милицю на відстані 13 см від стопи;
- Виміряти відстань від краю фіксуючої манжети, до ліктьового суглоба. Залежно від зросту користувача, відстань має бути такою:
- Зріст до 150 см – 4,5-5,0 см;
- Зріст 155-170 см – 5,0-7,0 см;
- Зріст 175-200 см – 10 см;
- Опустити руку та випрямити спину. У такому положенні верхній край рукоятки повинен знаходитись на рівні лінії згину зап’ястя.
Недоліки підлокітної моделі
Незважаючи на те, що підлокітна модель є компактною і комфортною у використанні, вона має ряд недоліків, що необхідно враховувати при виборі:
- Використовуючи підлокітну модель, значно важче утримувати рівновагу порівняно з пахвовими моделями. Тому зупиняючи свій вибір на підлокітній моделі, треба розуміти, що користувач повинен стійко триматись на ногах;
- Ця модель не підійде людям зі слабкими руками та плечовим поясом. Саме тому підлокітна модель значно рідше використовується жінками;
- Не підходять для людей з травмами ноги, які не дозволяють наступати на неї;
- Використовуються лише на завершальному етапі реабілітаційного процесу;
- Ця модель не завжди підходить для людей із надмірною масою тіла.
Як звикнути до милиць
Для того, щоб пересування було комфортним, необхідно дотримуватися деяких правил:
- Коли пацієнт навчається ходити на милицях, він повинен бути у звичному взутті. Не варто одягати нове чи не зовсім зручне взуття;
- Під час ходьби треба робити перерви. У цей час треба стати рівно, опустити розслаблені руки вниз і злегка спертися на милиці;
- Ходьба сходами має свої особливості, які треба враховувати під час руху.