300 років з дня народження: як вшановують пам’ять Григорія Сковороди на Харківщині

Автор Галина Шподарева

До 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди в літературно-меморіальному музеї на Харківщині готувалися заздалегідь. Крім екскурсій та виставок в планах були фестивалі, семінари та круглі столи. Все відмінили рашисти. 7 квітня окупанти вдарили по музею, фактично знищивщи будівлю – залишилися стіни, всередині все вигоріло, включаючи й кімнату філософа.

По декілька місяців проживав. А у 1791 році він сюди прийшов, залишився у поміщиків і 9 листопада він помер. Легенда говорить, що він викопав сам собі в саду могилу, вистелив дубовим листям, одягнув чисту сорочку і спочив у вічному сні.

Масштабного святкування в музеї сьогодні немає, на могилу покладено квіти й відбулося символічне відзначення дати.

Ганна Ярмиш, завідувачка науково-освітнього відділу меморіального комплексу Г.С. Сковороди

Ми вшановуємо пам’ять великого українця, людини, яка гартувала український дух нашої нації. І сьогодні, коли прийшла така біда в державу, саме наші юнаки й дівчата піднялися на захист своєї держави. І про це говорив Григорій Сковорода: воїнство – це надзвичайно визначально. 01-36 Коли я телефоную колегам з Чорнух, або з Переяслава, вони займаються квестами, займаються майстер-класами із діточками, приймають екскурсії. В мене навертаються сльози на очі, що я сьогодні це робити не можу. Але мені надзвичайно приємно, що сьогодні навколо Григорія Сковороди об’єдналася вся Украна. Нас запрошують в Ужгород, Чернігів, ми беремо участь в Київських зібраннях. Скрізь наукові зібрання, виставки мистецтва.

Фігуру Сковороди називають знаковою для української культури. Дуже символічно, що скульптура встояла та її можливо відреставрувати.

Ганна Ярмиш, завідувач науково-освітнього відділу меморіального комплексу Г.С. Сковороди

Григорій Сковорода – це така особистість, такий пророк нашої держави, який у 17 столітті, долаючи усі незгоди, скасування козацтва, покріпачення селянства. А він вірив: «Ми созіждемо світ получше, зробимо країну веселішою». Він бачив крізь століття нових людей, нову славу, нове творіння. Григорій Сковорода не просто сучасний, він вічний.

Будівлю музею збираються відновлювати, але зараз її треба законсервувати та убезпечити від руйнівної дії вологи та морозів.

Наталія Мицай, директор Національного літературно-меморіального комплексу Г.С. Сковороди

Перше і саме головне питання, яке нам потрібно вирішувати сьогодні, це протиаварійні та консерваційні роботи у даному приміщенні. Підготовлений проект, він проходить стадію експертизи, виділені кошти, ми готові вже працювати, виконувати роботи.

Олег Синєгубов голова Харківської ОВА

Ми провели консультацію з депутатським корпусом, з профільною депутатською комісією, було прийняте рішенні виділити кошти на консервацію будівлі, яка має на меті зберегти від опадів музейного комплексу. Паралельно із цим розробляється проєкт щодо масштабної консервації – ми не знаємо, скільки буде йти війна и після перемоги, звичайно, ми приступим до реставраційних та відновлювальних робіт у всьому музейному комплексі. Якщо підходити максимально комплексно, то це велика сума, десятки мільйонів гривень. Тому ми зараз робимо мінімум, щоб зберегти будівлю, та працюємо з міжнародними фундаціями та інституціями, щоб зібрати гроші.

В Музеї Сковороди презентували аудіогід: це 10 треків, з короткою інформацією з екскурсії, яку тут зазвичай проводили.

Наталія Мицай, директор Національного літературно-меморіального комплексу Г.С. Сковороди

Віримо в те, що перемога скоро буде за нами, що ми знов будемо радіти кожному дню, що до нас знов прийдуть відвідувачі, які потребуватимуть уваги, захочуть послухати екскурсію. Тому ми вирішили – як тільки війна закінчиться, ми знов відкриємо двері ті будемо приймати відвідувачів.

300 років з дня народження: як вшановують пам’ять Григорія Сковороди на Харківщині 5

Ми використовуємо cookies! Добре Читати більше