Коли лунає такий звук – ще достеменно невідомо, на що саме відреагував металошукач. Це може бути і стара бляшанка, і уламок снаряда, що розірвався неподалік, а може, тут причаїлася і смертельна небезпека.
Володимир, командир відділення інженерної розвідки НГУ
Здесь попадается все – лепестки, нажимные, немного, но есть… ОЗ-эмка .ОЗ-эмка для нас опасна, она вкопана, она работает на растяжку, датчик цели и в такой высокой пшенице ее почти невозможно выявить.
Саме ці, протипіхотні міни і становлять найбільшу загрозу як для населення, так і для самих саперів. Так звані “озеемки” та “пелюстки” – останніми рашисти рясно засівають з ракет системи “Ураган” українську землю.
Володимир, командир відділення інженерної розвідки НГУ
Есть случаи, когда ПФМки, лепестки, взрываются, но не все, и тогда у них разброс большой и ты ее не ждешь в этом месте, допустим, их нету, поле обозначили, их нету, а потом находишь, или наступаешь или находишь.
“Ельф”, командир групи розмінування НГУ
Їх дуже тяжко зараз побачити, вся трава лягла, вони зеленого чи коричневого кольору бувають.. от їх дуже важко знайти.
Дуже підступними є міни у пластиковому корпусі. Їх доволі важко виявити, адже звичайний металошукач у такому випадку вже не зовсім ефективний.
Володимир, командир відділення інженерної розвідки НГУ
Выставляем металлоискатели на максимальную чувствительность, но при этом получается много помех и много работы, ложных целей.
Робота на цьому полі триває весь світовий день. Сапери-нацгвардійці поспішають використати кожну хвилину, адже вже зовсім скоро може випасти сніг, який не аби як ускладнить їхню і без того непросту роботу. А це – смертельний врожай, який назбирали на цьому полі, що так і залишилося неприбраним через нашестя рашистів.
Электродетонатор, тротиловая шашка, вставляю детонатор в шашку, иду нажимаю кнопку из укрытия и боеприпас утилизирован.
Протитанкові міни, кажуть сапери, і знайти найлегше, і знешкодити не важко. А найбільше уваги та пильності потребує перевірка домоволодінь або установ – тих місць, куди повертаються люди після звільнення населених пунктів. Фантазія рашистів щодо небезпечних сюрпризів інколи просто вражає. Відступаючи, нелюди мінують геть усе – дитячі іграшки, посуд, інструменти, вікна та двері.
“Ельф”, командир групи розмінування НГУ
Граната. Звичайна граната Ф-1. Її можна підкласти під що завгодно. найуніверсальніша річ.
Володимир, командир відділення інженерної розвідки НГУ
Растяжки по садам, за дверями на проволочках ловушки, за инструментами, за ящиками. За чем-нибудь привлекательным, за что может гражданский или военный дернуть.
Аби остаточно звільнити українську землю від слідів рашистів знадобиться ще дуже багато часу, адже Харківщина сьогодні – один із найбрудніших у цьому сенсі регіонів. На питання, наскільки багато тут вибухонебезпечних сюрпризів, сапери відповідають: за шкалою від одного до десяти – це вісімка.