Чтобы попасть на эту вечеринку, не нужно придерживаться дресс-кода. Главное – не нарушать «мово-код». Начало весны для нескольких сотен харьковчан стало экватором – «марафона». Его участникам пришлось не бегать, а говорить – на украинском. Старт акции совпал с Международным днем родного языка. Жителям региона предложили испытать себя на одной из 2 “беговых” дорожек. Менеджер Сергей Толстой выбрал “мягкий” забег: каждые 2 дня на почту желающих усовершенствовать свою «калинову» приходят так называемые «цидулки» – письма с заданиями, советами и языковыми трендами. Последнее – даже с пометкой «18+».
Сергей Толстой, участник «Мовомарафона»
Дуже був здивований, що в українській мові також є слова-лайки, не матюки, як російською, а лайки. І дуже великий список там лайок на українській мові. Я хочу трошки її поліпшити, як то кажуть, українську мову. Бо все одно розмовляю іноді, та не іноді, а більше – російською. Українська мені ще в школі дуже просто давалася. Маючи російську фамілію, я дуже цікавлюсь українською мовою.
А вот самым смелым организаторы предложили «полное погружение»: украинский – дома, на улице, в учебе или работе. Сложность была не в том, чтобы заговорить на украинском, а в том, чтобы начать на нем думать, – признается Надежда Гранкина. В целом, адаптация прошла быстро и гладко.
Надежда Гранкина, участница «Мовомарафона»
Здається, ніякого такого непорозуміння не було. Люди нас спокійно сприймають, українську. Не було ніяких ексцесів. І, що цікаво, я почала сама більше помічати українську, наприклад, у метро чи десь у супермаркетах. Думаю, може, люди теж беруть участь у «Мовомарафоні»?
Перейдут ли снова на русский, когда добегут до финиша, марафонцы не загадывают. Но признаются: украинского в жизни, в любом случае, станет больше. Прежде чем запустить флешмоб, или «раптівку», организатор акции Светлана Охович сама испробовала себя на прочность: в сентябре прошлого года на 21 день полностью перешла на украинский. Видео, в котором девушка поделилась своим опытом, разлетелось по Интернету.
Дуже важко для мене було піднімати слухавку і продовжувати говорити українською мовою. Для цього я робила на своєму чехлі, який у мене книжечкою відкривається, яскравий папірець з написом “Укр”. І згадувала, що треба продовжувати говорити українською мовою навіть по мобільному телефону.
Сейчас к проекту уже присоединились больше 800 людей. Среди них – не только харьковчане, но и жители других городов Украины. Есть даже участники из Европы и Америки.
Светлана Охович, организатор «Мовомарафона»
Головний меседж проекту – це повага до державної мови і розуміння того, що такі зміни – вони потрібні Україні. Більше того, я вважаю, що зміни починаються з кожного з нас. Але вони і продовжуються з кожним з нас. Тому після «Мовомарафону», я сподіваюся, що харків’яни також лишаться з українською мовою і будуть продовжувати більше її вживати в повсякденному житті або навіть говорити повністю.
После Харькова в «Фундации региональных инициатив» планируют объявить уже всеукраинский «Мовомарафон».