Це кадри АТН після звільнення селища Мала Рогань. Російські війська увійшли сюди у перші дні війни. Їх вдалося вибити лише через місяць. За цей час люди пережили знущання, грабування, зґвалтування – наразі прокуратура проводить ексгумації на території селища як випадкових жертв обстрілів, так й закатованих. Жертвами окупантів стали не лише люди, а й тварини. Рашисти живцем спалили частину корів на місцевій фермі. Але її власниця наразі більш переймається не власним добробутом, а проблемами односельців. До Малої Рогані після звільнення вже повернулося більш ніж 70% мешканців. Адже жити поза селом не у всіх є ресурси. Але й в селі немає роботи, а тому заробітку.
Любов Злобіна, фермерка
Після окупації трохи одійшли люди, але дуже бояться, кожен день обстріли, люди бояться не дай бог вернуться назад. Людей багато не працює. Із-за цього ж я бігаю скрізь, адже людей багато не працює.
Зараз багато хто виживає завдяки гуманітарній допомозі. Пані Любов домовляється з волонтерами. На заклик відгукнулися в благодійному фонді «Парус». Зазвичай, вони допомагають вразливим категоріям, але наразі ситуація на Харківщині така, говорять волонтери, що вразливими є всі люди, особливо – в громадах навколо міста.
Ігор Баришніков, соцпрацівник БО ХБФ “Парус”
Це необхідно, зараз гуманітарний проект по харківській області у нас працює, ми раздаємо переселенцям, іншим людям, які знаходяться у скрутному становище; також ми раздаємо, також раздаємо наркозалежним, Віл-інфікованим, які також потребують, люди до нас звертаються, приходять, є благодарність.
Волонтери кажуть: саме така адресна допомога дозволяє підтримати тих, хто дійсно цього потребує. Адже нерідко до загальних черг з роздачі гуманітарки вони не потрапляють.