День Свободы и годовщина оранжевой революции сегодня не собрали большую площадь. Здесь говорят, что сюда пришли самые стойкие. Правда, их всего несколько десятков человек.
Николай и несколько его друзей, как и тогда, 7 лет назад, в оранжевых шарфах. Сегодня никаких лозунгов здесь не звучит, люди просто вспоминают события, которые в свое время перевернули их сознание. Этот день, говорят, не столько праздник, сколько встреча с собратьями.
Николай, пенсионер: «У кожного покоління є така історична місія і ми її виконали. Я з людьми-патріотами зустрівся із всієї України. Ми об’єдналися, ми зустрічаємося у всіх кінцях від Сходу до Заходу».
Раиса Александровна, пенсионерка: «Це мій день, я згадую, як я бігала на майдан і які люди тут були. Там не було ні мови, ні національності, там всі обнімалися, раділи, всі чекали чогось дуже доброго, ну не збулося».
Игорь, безработный: «В моєму житті так особливо нічого не змінилося, тому що я опинився внизу і там і залишаюся. Перспектив я наразі не бачу. День Свободи – це, знову ж таки, згадати або відновити ті сподівання».
Организаторы акции говорят: собрались, чтобы разобрать уроки оранжевой революции и назвать тех, кто предал выбор большинства украинцев. Их лица выставили на показ.
Игорь Швайка, председатель областной организации ВО «Свобода»: «Той весь прояв, той помаранчевий колір, який був красивим в 2004 році, на сьогоднішній день він поки що спотворений. Помаранчевий колір сьогодні в Україні – це ознака зради, це синонім слова «любі друзі», «тушки» і інших негативних слів».
Эту экспозицию с фото политиков, которые, по их мнению, предали оранжевые идеи, организаторы назвали свалкой позора. Расправились с ее экспонатами символично – с помощью национального символа – ягод калины.
Александр Гава, заслуженный артист Украины: «Це наше ставлення до фальшивих ідеалів, які пропонували очільники тих подій помаранчевих. Сьогодні ми не можемо вимагати їм смертної казні, вони самі наказані і будуть наказані ще».
Не колеблясь, так называемую стены позора решили сжечь. Правда, огромного костра не получилось, пламя погасло в считанные минуты.
Анжела Сушко