На волонтерський центр перетворився дитячий садок в одному з районів Харкова. Працівники кількох дошкільних закладів об’єдналися та виготовляють плетені килимки для автівок, маскувальні сітки, печуть смаколики для військових. Ганна шиє спеціальні подушки, які роблять перебування поранених у шпиталі більш комфортним.
Ганна Дорожинська
Вони такої форми, щоб їх зручно було підкласти і під голову, і під руку, і під ногу. Сподіваємося, що вони зроблять легшим одужання хлопців після поранень. Крім того, що шиємо, ми з подругою ще відвозимо все це. На Куп’янський та на Бахмутський напрямок. Відвозимо багато корисних та приємних речей. Килимки, сувеніри, обереги, смаколики дуже чекають, а дитячі малюнки взагалі йдуть на ура. Вони там сумують за домом і їм приємно відчути таку домашню турботу.
Надихає на роботу й позитивний настрій бійців та їхній незмінний оптимізм, розповідає Ганна.
Ганна Дорожинська
Ось тут часто від людей чуєш: «Все пропало». А в них ніколи такого немає. До них приїжджаєш, вони тобі завжди посміхаються і у них все чудово. Все навкруги вибухає, а у них все чудово. І вони в нашій перемозі ніколи не сумніваються. Вони переконані, що ми обов’язково переможемо.
Олена живе на Салтівці та разом із подругою їздить плести маскувальні сітки через все місто. Каже, це було непросто, коли не працювало метро, зараз дорога – не проблема.
Олена Бочарнікова, помічник вихователя
Два года мы уже плетем. Сначали было страшно, что не получится. Должен быть правильный узор, чтоб с дронов не было видно. Нам объяснили. И поначалу даже ночью снилось, что мы плетем сетки. А сейчас руку набили, даже не смотрим иногда, просто плетем.
Два роки тому вихователька Лариса навіть не здогадувалася, у якій сфері доведеться застосувати своє вміння в’язати. Зараз вона разом із іншими волонтерами перетворює старі речі на килимки для військових автомобілів.
Лариса Піменова, вихователька дитячого садка
В’язати вміли, але не вміли робити це зі старих речей. Волонтери, які тут допомагають, не всі вміли в’язати, вони навчилися тут. Хто вмів, хто не вмів. Я показувала, вони зараз краще плетуть, ніж я.
Персонал харчоблока дитячого садка терміново перекваліфікувався і тепер замість дієтичних каш та супів виготовляє смаколики для військових.
Оксана Галищева, завідувачка дитячим садком
Не тільки пісочне печиво. Вони полюбляють ще печиво на сметані, на кефірі, пиріжки з різною начинкою. Робимо все, щоб хлопцям було смачно і вони відчували тепло домівки. 5-6 ящиків – то непогана відправка. А пиріжки так і більше виходить за день.
Робочих рук вистачає, проблем із продуктами немає, каже керівниця дитячого садка.
Олена Худяєва, завідувачка дитячого садка
В даній роботі беруть участь мешканці будинків поряд. Керівники дошкільних закладів Шевченківського району, вихователі, технічний персонал. Борошно є, олія є. Ну і ми донатимо. На сметану, на маргарин. Масло. Тому все є в нас, все добре.
Сніжана працює вихователем в дитячому садку вже 15 років. Зараз робить ляльки-мотанки, які мають принести власнику вдачу та добробут, та чекає на повернення дітей у заклад.
Сніжана, вихователька дитячого садка
Різноманітні мотанки, такі називаються «Благополучниця». Це «Веснянки», це – трипільська мотанка, вона символізує янгола-охоронця, який оберігає людину. Ми сумуємо дуже, що в нас немає дітей. Не вистачає дитячого сміху, хочеться вийти на вулицю, пограти, дуже багато матеріалу за ці два роки вже є, яким хочеться поділитися. Дуже чекаємо, коли діти повернуться і ми зможемо нормально працювати.
За два роки Сніжана вже зробила тисячу вісімсот ляльок, які відправилися на фронт як сувеніри.