Верхній Салтів, невеличке деокуповане село на березі Сіверського Дінця, година їзди від Харкова. Власники дач та літніх будинків їдуть подивитися, в якому стані їхнє житло. Повернутися багатьом заважає відсутність світла.
Анатолій
Тут без світла нічого нема, води теж. Веземо з собою генератор, щоб хоч щось зробити. Ну, чекаємо.
Село мають от-от заживити. Автівки енергетиків стали найбажанішим транспортом в селі.
Андрій Бойко, електромонтер Вовчанського РЕМ
Світло – це все. І де не заїжджаємо на вулиці – люди біжать, коли буде світло. Даємо людям надію, що ось, зараз зробимо – і все буде. Всі нам дякують. Зараз будемо на автопідйомнику підніматися та монтувати дроти лінії 0,4 кВт. Як самі бачите на фоні згорілого будинку, тут був прильот, пошкодило наші дроти. Зараз будемо відновлювати, до жилої хати, щоб у людей було світло.
У Верхньому Салтові зараз живе 8 людей. Їжу готують на газу. За продуктами доводиться їздити в Старий Салтів. Раз на тиждень Сергій привозить на всіх хліб.
Сергій
Отримували гуманітарку, їздили у Старий Салтів. Зараз був у Рубіжному, там отримав хліб на всіх, зараз буду розвозити. Ось в мішках, 24 буханки, бачите…
Сергій мешкає в будинку знайомих – його дім зруйнований. Сусіду Валерію повезло більше – його будинок пошкоджений, але жити в ньому можна.
Валерій
На дачном кооперативе много домов разрушено, окон нет нигде, крыши побиты. Единицы домов, которые целые остались.
Чоловік виїжджав з села у травні минулого року. Коли повернувся – здивувався, як будинок взагалі вцілів.
Валерій
Не знаю, как он не сгорел, рядом гараж горел. Прилетела мина, потом «Град» прилетел. Но там деревья посшибало, а дом целый остался.
Валерій не розлучається з собакою – разом пережили усі обстріли.
Валерій
Это Кнопка, в оккупации была со мной. Она родила щенков, пришлось принимать роды, все нормально. 12 мая приехал в Харьков, в метро иду – собака, двое щенков на руках… Спрашивают меня – ты откуда? Я говорю, с Верхнего Салтова. А щенки? – С передовой. Разобрали моментально. Маленькие, хорошие.
Верхній Салтів було знеструмлено відразу майже у перші ж дні повномасштабного вторгнення.
Віктор Шестов, ст. майстер Вовчанського РЕМ «Харківобленерго»
И во время оккупации, до 10 сентября село на 50% было разрушено. Соответственно, и наши єлектросети на 70% были разрушены – опоры, трансформаторы. Все оборудование, от которого получает снабжение эта деревня. Здесь есть краеведческий музей с интересными экспонатами, при оккупации все разбили-разворовали. И разрушился после прилетов.
И до сих пор продолжаются обстрелы. Здесь редко, а в Волчанске, где много нашего персонала живет, практически ежедневно, 24 часа в сутки идут обстрелы с редкими паузами. Это и установки «Град», и ствольная артиллерия, и минометы, и с самолетов сбрасывали бомбы.
Ремонти припиняються тільки на ніч, кажуть в «Обленерго», працюють без вихідних.
Віктор Шестов, ст. майстер Вовчанського РЕМ «Харківобленерго»
Летают дроны постоянно, выслеживают наши вышки. Мы уже приловчились – как только дрон увидим, стараемся наших работников убрать с того места. И начинаются прилеты. Есть линии, которые мы уже десятки раз ремонтировали.
Енергетики працюють тільки після того, як територію обстежили сапери. Зараз Харківщину розміновують 250 саперів та 7 одиниць спецтехніки для механічного розмінування.
Іван Сокол, нач. департаменту цивільного захисту ХОВА
Але для того, щоб розмінувати Харківщину за рік – мають працювати 120 тисяч саперів щоденно і в них має бути 500 одиниць техніки.
З початку деокупації громад у Харківській області розмінування потребувало близько 12 тисяч кілометрів ліній електропередач, з яких на сьогодні розміновано 4 тисячі.