Можна цілий місяць працювати з одним розвідувальним дроном, а потім втратити аж чотири «пташки» за тиждень. Оператор безпілотних літальних апаратів 5-ї Слобожанської бригади НГУ Ярослав із позивним «Оріон» розповів, чому пілотам важливо помічати найдрібніші деталі і що буває, коли «пташки» гвардійців стикаються в небі зі справжніми пернатими.
Так це виглядає: одне коротке, одне довге запускання. І він запускається.
У бойових умовах, розповідає Ярослав, потрібно кілька хвилин, щоб підготувати безпілотник до роботи.
Максимально щільно його натиснути. Тут він працює від живлення самого дрона. TPS-роз’єм. Вмикається сюди і все, вмикається підсвітка. Цей елемент від’єднується і боєприпас летить на землю.
До великої війни Ярослав працював вантажником на «Новій пошті». Тепер вже два роки керує ударними та розвідувальними безпілотниками. Щоб успішно виконувати бойові завдання, говорить нацгвардієць, вчитися нового треба щотижня. Цінує поради бойових побратимів, слідкує за перевіреними джерелами в інтернеті та пам’ятає настанови свого першого інструктора.
Ярослав «Оріон», оператор БпЛА 5-ї Слобожанської бригади НГУ
Як говорив мені цей хлопець: дрон літає сам, йому просто не треба заважати. Потрібно навчитися моториці пальців, тобто звикнути до цього. На це може піти різна кількість часу: це ж потрібно орієнтуватися на місцевості. Тобто якщо ти кудись полетів, то треба повернутись назад
Ударні дрони слобожанських гвардійців нищили окупантів та їхню техніку під Кремінною, у КліщІївці, на Харківському напрямку.
Ярослав «Оріон», оператор БпЛА 5-ї Слобожанської бригади НГУ
Якщо одна людина, як я, ходив в Кліщіївці, то я з собою брав бронежилет, автомат, каску та сам дрон. До нього йшла антена, проводи і БК. Тобто 25-30 кг залежно від того, скільки БК з собою береш.
З таким навантаженням Ярослав пройшов шість кілометрів із травмованою ногою та бойове завдання виконав. При розвідувальних польотах важлива витримка, вважає гвардієць, та вміння помічати деталі.
Ярослав «Оріон», оператор БпЛА 5-ї Слобожанської бригади НГУ
Ви знаходитеся в якійсь місцевості, бачите, що там якийсь пакетик валяється. Дуже сильно військових видає те, що вони після себе залишають. Те ж саме сміття, коробки БК. Взагалі будь-яка деталь. Залишаються якісь тварини. Собаки, кішки. Вони ж не будуть самі, вони в будь-якому разі приходити туди, де їм можуть дати поїсти.
Чим ближче до лінії фронту – тим оператори вразливіші для ворога. Тому всі дронщики дбають про безпеку одне одного.
Ярослав «Оріон», оператор БпЛА 5-ї Слобожанської бригади НГУ
Чим ви далі – тим вам безпечніше. Це в теорії. І крім вас, в будь-якому випадку, є такі самі дронщики. Але вони можуть знаходитися набагато ближче і весь основний удар можуть взяти на себе. Ну це знову таки, теоретично. Тому дуже потрібно слідкувати за своєю непомітністю, маскуванням свого обладнання. Максимально маскувати антену. Пофарбувати її в якійсь колір, який зараз на місцевості.
Кількість знищених ворожих позицій, як і втрачених безпілотників, Ярослав не рахує. За українськими розвідувальними «мавіками» полює ворог, трапляються і взагалі непередбачувані втрати.
Ярослав «Оріон», оператор БпЛА 5-ї Слобожанської бригади НГУ
Буває так, що ти можеш місяць працювати з одним дроном і йому хоч би що. А буває так, що ти за тиждень втратиш чотири пташки. Бувають випадки – мені хлопці розказували, аеророзвідка – вони просто літали і їх просто збив орел. Побачив, що щось літає і все – напав на них. І все – нема дрона.
Вдалий розвідувальний політ дозволяє зберегти життя воїнів на позиціях та виконати бойове завдання. І в цій війні гвардійці понад два роки пліч-о-пліч з волонтерами, які допомагають.