“Самоубийца” – трагикомедия советского драматурга Николая Эрдмана добралась до сцены харьковского театра.
Написана она еще в далеком 1928 году, но при жизни автора не печаталась и не ставилась в театрах. По сюжету события происходят в коммунальной квартире, где главный герой Подсекальников живет с женой и тещей.
Майя Струнникова, засл. артистка Украины
Я граю дружину головного героя Подсєкальникова Семена Семеновича. Для мене це така дружина-дружина. Жінка, яка живе чоловіком, вона завжди поруч, вона живе його думками, його мріями. Вона все робить для того, щоб йому було добре. Тим більше, що Семен Семенович не працює і заробляє вона одна на двох. Ну, така дружина з великої літери. Вона для мене, цей персонаж, ця жінка.
Мнение об иждивенчестве очень угнетает главного героя. Поэтому, поссорившись с женой из-за ливерной колбасы, он решает покончить с собой.
Спектакль начинается нестандартно, впервые в театре решили сделать флешмоб. Молодые шевченковцы и студенты академии культуры присоединяются к танцу на сцене прямо с мест в зале театра для того, чтобы погрузить зрителя в атмосферу того времени.
Елена Приступ, балетмейстер
Ердман “Самогубець” дія відбувається саме ось в ці роки, коли цей танець був дуже популярним. Він виник в місті Чарлзтон, і ми так підчитали для себе, він виник під час сухого закону, коли не можна було вживати напої міцні. Тобто, це такий танець “дразнілка”, ну тіпа, ви всі тут такі тверезі, а ми не дуже тверезі, тому він дуже такий веселий, ну “дразнілка”
В спектакле задействованы более двадцати профессиональных актеров театра Шевченко не считая участников флешмоба.
Евгений Моргун, актер
Я граю роль Єгорушко. Постановча група, режисер не ставила задачу, щоб ми грали час, той час. Ми граємо такий розмитий, і воно і на сьогодення може бути схоже і на минуле. І тому мій персонаж, він такий еклектичний і як би загублений в часі. Він загублений в часі і він як би трошки не сповна розуму.
Михаил Терещенко, актер
Я граю отця Єлпідія, представник духовенства і представляю інтереси релігії і церкви в даній виставі, тому більш нічого сказати не можу. Приходьте обов’язково, дивіться, насолоджуйтесь.
Над постановкой этого спектакля заслуженные деятели искусств Украины Степан Пасечник и Татьяна Медведь работали с сентября прошлого года.