Харків’янка Анастасія Грінченко у кінному спорті вже близько шести років. Тренується спортсменка в Дергачівській дитячо-юнацькій кінно-спортивній школі. Після повернення кінно-спортивного комплексу з евакуації з Полтавської області дівчина теж відразу поїхала додому.
Анастасія Грінченко
Я очень хотела вернуться и когда начали возвращаться наши лошадки – я тоже вернулась, чтоб приходить и помогать ухаживать за ними. Это такая зависимость, которой нужно жить ежедневно. Если вы в етот спорт попали, вы из него уже не выйдете.
Із 16-річним Сантесом дівчина вже брала участь у чемпіонаті України з кінного спорту, що проходів влітку в Черкаській області. Посіла четверте місце і з нетерпінням чекає наступних змагань, щоб покращити результат.
Анастасія Грінченко
Он очень маленький по размеру, но с огромным сердцем и душой. Всегда помогает на соревнованиях, исправляет ошибки и учит чему-то новому. И если у всадника плохое настроение – он его исправит, чтобы показывать достойные результаты и представлять нашу конно-спортивную школу.
Анастасія
Он очень добрый конь ничего не боится. Лошади бывают пугливые, а этот не боится. И очень любит облизиваться. Они добрие. Они прям как люди, только лучше. Я хочу в дальнейшем заниматься этим спортом профессионально, ездить на чемпионаты и выигривать.
Вася, який зазвичай катає дітей, зараз готується до серйозної події – новорічної вистави для маленьких глядачів. На генеральну репетицію вдягають святкове вбрання. Співробітники кінно-спортивної школи вже повернулися до роботи й тренують вихованців, розповідає директор закладу.
Оксана Сайнієва, директор Дергачівської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи
Сотрудникам вернули зарплату в полном объеме – с категориями, с надбавками, с выслугами, с премиями. И это очень здорово. Теперь бы к этому чуть-чуть условий добавить. Комплекс старый, ми его безумно любим.
Вообще это уникальная школа, единственная в Харьковской области, где дети могут придти и бесплатно попробовать себя в конном спорте. В других клубах детки пришли, им лошадку выдали и они за это платят. А у нас даже 14-летние дети могут капельницу в случае необходимости поставить. Они делают все, следят за амуницией, складывают корма, помогают лечить. Эти дети меньше сидят в компьютере-телефоне, они более физически развиты.
Після Перемоги на базі Дергачівської кінної школи планують створити центр реабілітації для військових, де застосовуватимуть практику лікування за допомогою коней – іпотерапію.