Нацгвардієць Андрія, позивний «Скло». Народився у Харкові, закінчив школу, пішов служити строкову службу. Служив у Полтаві та Вінниці, війська зв’язку. Працював на заводі, любив активний відпочинок з друзями на природі. Все це було до вторгнення військ російської федерації у лютому 2022 року.
Андрій отримав повістку в останні дні червня 2022 рогу, а наступного дня прийшов з нею до військкомату. Через хорошу фізичну підготовку та форму, пройдену строкову службу одразу був направлений у 5-ту Слобожанську бригаду НГУ.
Боєць розповідає, як після визволення Балаклеї та Ізюму їх перекинули під Кремінну, де, як він каже, стало по-справжньому «весело».
«Скло», нацгвардієць
Танків у той день було три. Я потрапив першому у башту, але це був Т-90, відбувся рикошет, йому хоч би що було. Другий раз у борт – теж без результату. Я ще подумав, що погано буде, якщо хтось у орівському танку побачив, звідки я стріляю. Другим йшов Т-72. Я почав стріляти по ньому. Один заряд у дерево влучив, а двома влучними пострілами я 72-й все ж підбив. Він одразу почав горіти, та й пацани теж допомогли – допалили його», – з захопленням переживає ще раз свої емоції Скло та продовжує: «На нас виїхало аж три танчики. Один я підбив, ейфорія була, кураж, думав що нас нічим не взяти, типу, ми безсмертні. Той, по кому працював танк – зрозуміє, як це, коли не він тебе, а ти його … Всі живі, все шикарно, начебто, ніщо нас не може вже сьогодні засмутити».
Згадує: можливо, трохи психологічно розслабився, втратив концентрацію після важкого бою. Два танки відступили, один лишився палати, а «Скло» визвався віднести тепловізор на крайню флангову позицію роти.
«Скло», нацгвардієць
Я поніс наш тепловізор пацанам на крайню позицію, бо щось там неспокійно було, якась дрібна стрелкотня періодично виникала. Вечоріло, я пішов. Тепловізор я відніс, але отримав кульове поранення. Спрацював ворожий снайпер, скоріш за все.
Андрій додає, що численні осколкові поранення, які теж мали місце, він отримав вже при евакуації, коли їх пікап обстрілювала ворожа артилерія. Прийшов до тями «Скло» вже у шпиталі, після декількох операцій. Показує великий шрам через увесь живіт, каже, що дуже пощастило, бо життєво важливі органи куля не зачепила. Зараз починає фізичні вправи, лікарі дозволили потроху підвищувати навантаження.
«Скло», нацгвардієць
Я на ВЛК приїхав не комісуватися, а щоб у відпустку поїхати. Вже краще, але поки ходжу, не бігаю. Трішки відпочину та знову до пацанів, бо скучив за ними дуже. Ротний каже, що мене на орден «За мужність» третього ступеня подали. Питаю, а чому третього? А він каже, щоб другого ступеню отримати, треба спочатку «третій» мати. І далі, потім вже дійде до «першого». І ти вже кавалер ордену. Коня, напевно тоді видадуть, кавалерія ж.
Нацгвардійця ще до поранення було нагороджено медаллю «За оборону Харкова» та «Знаком Пошани» Міністерства оборони України.
Джерело: Східне оперативно-територіальне об’єднання Національної гвардії України.