Харківський піаніст Олег Копелюк готується до міжнародного фестивалю, який проходитиме в Ізраїлі з кінця липня до середини серпня. Університет мистецтв, де Олег працює викладачем, отримав запрошення на подію під час війни.
Олег Копелюк, викладач ХНУ мистецтв
Нас запросили виступати, там будуть такі інтенсивні заняття з відомими майстрами фортепіанної сцени і також відбудеться багато вечірніх концертів публічних. І відбудеться концерт на підтримку України з творів українських композиторів, де ми будемо виконувати твори наших харківських сучасних і композиторів минулих епох.
Партнер музиканта, з яким вони рАзом будуть виступати, зараз у Львові, тому репетирують окремо – кожен свою партію. Але це не єдина проблема. На початку березня під час обстрілів центру Харкова в університеті мистецтв повилітали вікна, через що багато інструментів зазнали впливу дуже низьких температур – деякі роялі фактично опинилися на вулиці.
Олег Копелюк, викладач ХНУ мистецтв
Ми побачили перший жах, коли прийшли сюди у березні. Повідлітали чорні клавіши від вибухової хвилі, наш настроювач клеїв їх. Нерівномірне погруження кожної клавіши. Якщо раніше можна було кілька звуків взяти водночас ідеально, то зараз механіка після цієї температури, здається мені, більш не доскональна.
На початку березня окупанти обстріляли Харків – поцілили в міськраду, палац Праці, новий торговий центр. Прямого влучання в будівлю університету не було, але, щоб знищити чутливий інструмент, достатньо холоду та вологи.
Ірина Суфленко, 1й проректор ХНУ мистецтв ім. І. П. Котляревського
Найстрашніше – це інструменти, це дуже дорога річ. Новий Стейнвей стоїть 6 млн. грн. Це непідйомна сума. А в нас їх 66. І для нас це біль. Березень, квітень, травень – інструменти стояли. Опалення не було. Вікна вибиті і було мінус 18. Це деревина, метал. Приходили наші налаштовувачі роялів і кажуть – да, вже є певні проблеми з механікою інструментів, змінюється його конфігурація.
Чи стали такі умови критичними для роялів та чи є такі, що не можна відновити – поки що оцінити складно.
Тут теж можна подивитися, що з роялями. Поки що вони стоять, але треба, щоб налаштовувач дивився. Але такі роялі, як ці, «Естонія», вони вже були старі і до війни.
Контрабасам пощастило більше – їх сховали в закритому приміщенні. Також несподівано довелося рятувати цілу колекцію бандур.
Ірина Суфленко, 1й проректор ХНУ мистецтв ім. І. П. Котляревського
Таке сталося, що люди, 23 лютого в них була капела і наступного дня мала бути капела, вони всі свої бандури позалишали в класі і пішли. І звісно 24 лютого ніхто за ними не повернувся. І є навіть історія, коли до нас приходили волонтери та допомагали плівкою закрити вікна, з’ясувалося, що в одного з волонтерів донька грає на бандурі. І він допоміг всі інструменти вивезти. І дівчати позабирали і всі інструменти в них вдома. А ця залишилася, це університетська, вона зберігається в мене в кабінеті, чекає, коли студенти повернуться.
Після дощів почала обвалюватися стеля – руйнації тепер є навіть там, де спочатку їх не було.
Безпосередньо після вибуху я була 3 березня і цього ще не було. Поступово ситуація погіршується.
Ще однієї зими інструменти не переживуть. Найголовніше – відремонтувати дах, проте своїми силами університет цього зробити не в змозі. Тому оголосили збір коштів – кажуть, багато допомагають колишні студенти.