До повномасштабного вторгнення Ольга працювала в одній з військових частин укладальником боєприпасів. У 2014 році перейшла в батальйон «Донбас», де обійняла посаду «стрілець-санітар» у взводі розвідки.
Ольга Копаньова-Кульчицька
Я спочатку об’їздила всі військкомати Харківської та Дніпропетровської області, мене ніде не брали. Сказали, що потрібні тільки медики або бухгалтери. А я не бухгалтер. Я могла б бути сапером, я знаю, що таке боєприпаси, ях їх зібрати-розібрати. Випадково натрапила на телефон батальйону «Донбас». Я туди зателефонувала, розказала хто я и мені сказали – приїжджайте.
Після народження дитини Ольга перевелАся на службу в обласний військкомат у Харкові, потім через сімейні обставини була вимушена звільнитися й довго шукала роботу. Каже, після служби в армії працевлаштуватися дуже не просто.
Ольга Копаньова-Кульчицька
Знайти себе в цивільному житті дуже складно. Коли я намагалася шукати роботу і казала, де я працювала, мені максимум що пропонували – охорона в супермаркеті. Взагалі після армії ми нікому не потрібні. Добре, що є такі проєкти. А в мене ще руки-ноги цілі, а є ж хлопці ампутанти і вони себе не можуть знайти.
Спробувати себе в мистецтві татуювання Ользі запропонувала знайома, власниця тату-студії. Клієнтів поки ще не багато, але майстриня мріє зробити мистецтво тату своєю основною діяльністю. Всі рідні поставилися до такої зміни професії позитивно.
Ольга Копаньова-Кульчицька
Мама моя сказала, що це очікувано. Синок сказав, що друзям батьки не дозволяють робити татухи, а в нього мама тепер сама їх робить. Донечка підтримала. Мене всі в цьому підтримали.
Ольга чекає на нового клієнта, готує робоче місце. Каже, у цьому полінезійському орнаменті немає нічого складного – принаймні для того, хто вміє робити чіткі лінії. В Аріни це вже друге татуювання, цього разу дівчина зупинилася на етнічній тематиці. Майстра – колишню військову – теж обрала не випадково.
Аріна Черкашина
Всі етнічні малюнки вони більш-менш схожі. Тому я обрала такий малюнок, який я потім зможу поєднати зі скандинавськими та українськими мотивами і з абстракцією. Великі плани у мене. Я намагаюся користуватися або ветеранськими бізнесами, або тими, які хоча б донатять. Інші мене не цікавлять.
Вчителька Олени, досвідчений тату-майстер, відкрила свою студію нещодавно, щоб допомогти військовим.
Олена Вовк, власниця тату-студії
Військові підштовхнули, які не знають куди себе подіти. Це свого роду також реабілітація та навчання, яке зможе дати професію. Бо деже багато хлопців, які стали на захист України, вони приїхали з-за кордону, вони втратили роботу, після поранення не можуть повернутися на ті роботи. І такий цікавий у нас вийшов проєкт. Перші мої три добровольця – вже майстри. Підтримали нас БФ «Харків з тобою» і «Разом 4 Ukraine».
Для перших своїх учнів Олена Вовк організувала й пробний курс перманентного макіяжу. В щойно сформовану групу студентів увійшли також двоє дітей військових, які хочуть опанувати нову професію.