Гвардієць «Койот» сьогодні з побратимами воює на півночі Харківщини у складі розрахунку ЗУ-23-2. Всього пів року тому він займався будівництвом за кордоном, але щойно почув звістку про повномасштабне вторгнення, повернувся, аби захищати свою землю.
«Сам з Конотопа Сумської області. Пішов служити ще у 2017 році, одразу після школи, з патріотичних міркувань. Особисто для мене, війна почалася у 2018 році, коли я був на блокпостах Національної гвардії у Луганській області. Відслужив контракт, звільнився з армії. Повномасштабне вторгнення я зустрів за кордоном, бо працював там на будівництві. Так склалося, що власник [фірми], де я працював був російським, тому в нас були конфлікти, бо він нам пропагував проросійську ідеологію. А що я, що мій друг – колишні військовослужбовці, тож повернулися в Україну. Я пішов до себе в частину, оскільки все тут знаю, знаю своїх товаришів, довіряю їм», – ділиться «Койот».
У лютому та березні «Койот» з побратимами-зенітниками воювали на харківський окружній. Наразі працюють на передових позиціях на півночі Харківщини. Цілі – переважно наземні.
«Зенітна установка вже не являється, як таким засобом знищення літаків, але можемо збивати вертольоти. Ми тут знаходимося для відбиття ворожої [наземної] атаки. Знаємо, де противник може піти на прорив, так що ворога зустрінемо гарно, – пояснює гвардієць. Тим часом його мобільному розрахунку також доводиться багато працювати лопатою. – Зараз у нас війна артилерії, вона заважає жити, доводиться багато рити окопів, щоб завжди було, де сховатися. Завжди може раптово початися обстріл, тоді швидко ховаємося».
Наразі розрахунок «Койота» має пів року практики бойового застосування зенітної установки. Бійці навчились імпровізувати та взаємодіяти з іншими підрозділами. Разом з цим зросла їхня впевненість, що Харківщина, вже незабаром, так само скине з себе ярмо окупації, як Київщина, Чернігівщина, Сумщина.