Студенок одне з найбільших сіл на території Ізюмського району, де минулого літа точилися запеклі бої. Тепер тут немає жодної будівлі, на якій би не залишилося слідів від рашистських снарядів чи бомб, а сотні будинків взагалі були зруйновані вщент. Однак, на відміну від інших населених пунктів громади, які були фактично стерті з лиця землі, Студенок все ж таки вцілів. Трохи більше десятка мешканців пережили тут і окупацію.
Тут залишалося, може, чоловік 12, а потім, після визволення, населення активно почало повертатися. Хоча, не було ні електроенергії, ні ніяких благ…люди приїжджали, показували, що вони будуть жити тут, будуть відроджувати село. На даний час тут вже майже 600 жителів.
“Як тільки дозволила погода, одразу нам добавили, значить, кількість саперних розрахунків, з якими почали обстежувати лінії, розміновувати навіть, частково. А потім, в присутності уже також саперів, почали відновлювальні роботи, тому що потрібно було десь ліворуч, десь праворуч розширити територію. Тож, кожна бригада з розрахунком саперів і навіть нам сапери допомагали й провід розматувать і дроном перетягувать вірьовки для того, щоб перетягнуть провод десь там де зовсім не можна територію розмінувать”.
Тож саме до Студенка було вирішено в першу чергу повертати й електричну енергію. Адже без неї люди були змушені обходитися понад рік. Та виконанню планів фахівцям “Харківобленерго” найбільше заважала суцільна замінованість місцевості. Розтяжки та міни, встановлені рашистами, нерозірвані боєприпаси — усе це сповільнювало хід відновлювальних робіт. Тож, велися вони лише під наглядом та у супроводі піротехнічних розрахунків. До того ж клопоту додавало ще й те, що ґрунти поблизу Сіверського Дінця дуже заболочені, що ускладнювало проїзд спецтранспорту.
“Найбільше намучилися, — згадує Віталій Борщ, — коли перекидали дроти високовольтної лінії через саму річку. Та й допомога піротехніків теж дуже знадобилася. Позиції по обидві сторони ріки були, тому дуже з саперами було складно вибрати навіть як попасти до місця переходу через ріку, проходили, пробивали проходи, під’їзди, щоб техніка могла зайти потім все узбережжя розміновувалось. Високовольтну лінію днями вже під’єднали, тож половина села вже з електрикою. Та для того, щоб заживити й інших абонентів треба відновити й низьковольтні лінії на території населеного пункту, адже через невпинні обстріли вони були буквально пошматовані.
Провід, 20 км лінії його майже не було, він весь був побитий, пошкоджений. Жодного прогону не було де б всі три проводи були в наявності. кожен прогон за нього приходилося боротися, щоб попасти до цього проводу, змонтувати його”.
Ремонтні роботи у Студенку зараз тривають, аби повністю заживити село енергетикам знадобиться близько місяця.