Деокуповані села та хутори Харківщини поступово оговтуються від рашистської навали. Ремонтуються розбиті будинки, відновлюється електро та газопостачання, латаються понівечені вибухами та танками дороги. Найбільше роботи там, де проходили лінії зіткнення та точилися запеклі бої – через рашистську навалу, деякі села було просто стерто з лиця землі. Зараз, щоправда, вони потопають у зелені, яка маскує страшні руйнування, та водночас приховує і смертельну небезпеку, котра причаїлася попід травою. Майже кожного дня, говорить голова Ізюмської військової адміністрації Степан Масельський, надходить інформація про постраждалих та загиблих від мін, залишених рашистами по нашій землі.
“Дуже багато пелюстки так званої, такої опасної міни, якою постійно мешканці травмуються. Вона пластикова, важко її обнаружити, тобто це велика проблема”.
Через таку замінованість виникає ще одна величезна проблема – неможливість швидкого відновлення ліній електропостачання. В першу чергу енергетики зараз намагаються подати електрику в ті населені пункти, до яких вже повернулися мешканці. Нещодавнє заживлення села Студенок, де вже мешкає із півтисячі людей, Степан Масельський вважає дуже важливою справою.
“Дуже багато нам прийшлось розміновувати, пройтись по заболоченим місцевостям, дощі перепадали. Важка робота, але ми подали вже в останній великий населений пункт, куди вкрай необхідно було подати електроенергію. Зараз займаємося меншими населеними пунктами”.
Щотижня в Харківобленерго звітують про підключення до мережі одразу кількох населених пунктів.
“На даний час дуже багато населених пунктів уже заживлено. За травень ми заживили одинадцять. вчора ми заживили такий населений пункт, як Вітрівка, Балакліївської громади та на даний час залишилося ще знеструмлених 89 населених пунктів. Тут, вже на іншому краю області, над заживленням селища від якого до кордону з росією шапкою кинути, працює одразу 4 бригади Харківобленерго та ще й підрядники. Дуже велика кількість пошкоджень. Практично всі проводи пошкоджені та 80% стояків на яких вони розміщені були теж пошкоджені. Тому ми на даний час за травень місяць відновили фактично десь 50% від тої довжини, яка потрібна для заживлення даного населеного пункту.01.1))
Дроти, трансформаторні підстанції, інше обладнання — під час запеклих боїв було знищено майже все. Тож, роботи ще багато, особливо на Ізюмщині, де найбільше постраждали окрім, власне, Ізюмської ще Балакліївська та Оскільська громади. Багато населених пунктів були залучені по тимчасовій схемі та ми хотіли б до зими встигнути й забезпечити як воно було до початку військової агресії, по уже стабільних схемах, щоб уже увійти в зиму впевнено.
Та не дивлячись на відсутність електрики чи інших комфортів, люди до рідних домівок все одно повертаються — аби посадити городи, чи просто вже несила поневірятися по чужих краях”.