Бої за Маріуполь, злочини російських окупантів, поранення, евакуація з оточеного ворогом міста. Гвардієць «Цербер» дивом залишився живим, нині він продовжує служити у бригаді «Азов». Історія воїна, який понад усе любить свою Батьківщину.
Вперше ми познайомилися з «Цербером» влітку. Він тоді сильно накульгував і кожен крок йому давався дуже боляче, проте як міг намагався допомогти побратимам, яких тільки звільнили з полону, і які заново мали оформлювати всі свої документи. Зараз він вже відновився, м’язи налилися силою. І ось всього тиждень тому нам вдалося поговорити з ним про його останній місяць в охопленому вогнем Маріуполі.
«Цербер», нацгвардієць
Мені лишалося 30 днів до звільнення у запас, коли почалося повномасштабне вторгнення. Прокинулися по тривозі, але спочатку не повірили, що все це дійсно може відбувалося. За два дні ми були вже на «Азовсталі» – останньому форпості. Але потім нас відрядили до «Азова». Ми підвозили снаряди артилерії. Через півтора-два тижні боєкомплект закінчився, і я пішов добровольцем на «нуль»: моя перша позиція була у центрі Маріуполя за Драмтеатром.
Кулеметник «Цербер» був на позиції також тоді, коли по Драмтеатру, де ховалося щонайменше півтисячі цивільних, російські окупанти нанесли жорстокий авіаудар. Проте тоді Маріуполь зазнавав ударів з неба, моря та суші у режимі нон-стоп. І тому спочатку, каже Цербер, було неясно, де прилетіло. Тим часом ворог рвався у місто, витрачаючи тисячі своїх солдатів та тонни боєприпасів.
«Цербер», нацгвардієць
Були не тільки лобові атаки, намагалися брати в кільце, заходили вночі. Через щільну забудову стрілецькі контакти були на відстані 10-20 метрів. Було дуже багато російської авіації, артилерії. О 7:00 розпочиналися у них артилерійські обстріли. Потім після цього йде техніка: два-три танки, виходять на позиції, і вистрілюють свій боєкомплект до кінця, після цього виходять їхні БТР, і так само все вистрілюють. І після цього йде піхота. Я бачив мобілізованих з «днр» і «лнр». Двічі бачив чеченців, вони йшли та просто підганяли мобілізованих, щоб вони йшли вперед. Мобілізовані, були одягнуті дуже легко, і дуже просто екіпіровані. Три магазини та один в автоматі. Каски з Другої Світової війни й білі пов’язки. Хтось, взагалі, у всьому цивільному.
Харчі та вода швидко стали страшним дефіцитом, спроби їх дістати часто завершувалися смертю. Гвардійці отримували сухпаї, медикаменти, але постійно втрачали їх під завалами та в пожежах. І при цьому намагалися ще й ділитися з маріупольцями. Бачити горе цивільних людей було нестерпно: багато гинуло на вулицях, згорало живцем у власних квартирах, задихалося під завалами своїх будинків у підвалах.
«Цербер», нацгвардієць
Поранення отримав 28 березня у Приморському районі. Танк пролетів дуже швидко перехрестя, пішов на розворот і відпрацював по будівлі, де ми були. Це була стара будівля ДОСААФ [укр. ДТСААФ], ми були на третьому поверсі. Хлопці відразу відреагували, мене витягли з під завалами. За пів години мене вивезли, але я постійно втрачав свідомість. Півтори доби пробув на «Азовсталі». О півночі прийшов начмед з «Азова». Нас знеболили, дали теплі ковдри. 31 березня о шостій чи сьомій годині ми вилетіли гелікоптером. Доки ми летіли я чув якийсь удар незрозумілий та багато диму, постійно у вікно бачив стовпи наші. Ми летіли наскільки низько, що ніби торкалися землі. Коли ми вже прилетіли, приїхало дуже багато «швидких». Я не знав, де я. Але там була дуже добра тітонька, її звали Надія, здається. Вона спитала чи знаю я номер телефону рідних, я маму набрав, просто сказав: «Алло, мамо! Привіт, я живий!» І вона якось відразу зрозуміла, що я в Дніпрі.
Сьогодні бригада Нацгвардії «Азов», де служить «Цербер», проводить масову рекрутингову кампанію. Вона розбудовується за принципами, які свого часу лягли в основу найбільш підготовленого підрозділу 12-ї бригади НГУ – ОЗСП «Азов».
Це взагалі інший досвід. Тобі просто приємно бути серед цих людей. Це мужність, і водночас відданість спільній ідеї, це прагнення створити щось одночасно гарне та ефективне.
Для вступу до лав бригади НГУ «Азов»: єдиний номер рекрутингового центру «Азову» +38 073 033 4308 або анкета за посиланням https://forms.gle/9AoLRbF1w8E6kLcq8.
Гвардійці бригади «Азов» є питомою складовою Сил Оборони України, вони професійно нищать російських загарбників на південних рубежах, мужньо б’ються за волю та суверенітет українських земель.
Джерело: відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.