Вельмишановний пане Президенте!
Ми, керівники громадських організацій, члени яких, будучи представниками неполітичної частини суспільства, під час Помаранчевої революції щиро і активно відстоювали право народу на зміну політичної системи, підтримуємо Ваші прагнення, спрямовані на розбудову громадянського суспільства. Ми пам’ятаємо, що саме Ви, під час Вашої прем’єрської каденції, започаткували і вели діалог з громадськими організаціями, були ініціатором створення Громадських рад.
В країнах зі сталою демократією, приєднатися до яких ми прагнемо, активна частина громадськості, об’єднана в неурядові організації, відіграє неабияку роль в житті країни. Громадські організації України, яких нараховується близько 40 тисяч, виконують дуже важливу роботу, з якою часто не порається держава – від інформування до матеріальної допомоги.
Втім, в Україні цей сектор ще надто слабкий, позаяк членами громадських організацій є менше двох відсотків населення. Почасти це пояснюється ставленням попередньої влади, яка сприймала незалежні громадські організації з підозрою, а то і взагалі як перешкоду та загрозу своєму свавіллю. Зараз ми з надією звертаємося до нової влади, що має допомогти реалізації громадських ініціатив шляхом створення більш сприятливих умов для діяльності громадських організацій.
Зокрема, встановлення та підтримка контактів з досвідченими колегами, що працюють в країнах членах ЄС та НАТО, може сприяти прискоренню розбудови громадянського суспільства через становлення громадського сектора в Україні за рахунок творчого застосування кращих зразків європейського досвіду з європейської та євроатлантичної інтеграції до умов України. До того ж, з огляду на майбутнє членство в НАТО та Євросоюзі як стратегічну мету Вашого уряду, такі зв’язки сприяли б зміцненню людських стосунків на горизонтальному рівні. Нарешті, зважаючи на великий вплив третього сектора на формування громадської думки в країнах-членах ЄС та НАТО, розширення зв’язків з ним могло б засобами “народної дипломатії” сприяти формуванню позитивного іміджу України в країнах Євросоюзу та НАТО, а отже і здобуттю політичної підтримки на урядовому рівні.
Зважаючи на те, що в недавніх зверненнях до чільників ЄС Ви пропонували спростити візовий режим для «українських дипломатів, журналістів, студентів», останнім часом до цього списку додавши бізнесменів та митців, звертаємось до Вас із проханням включити до цього переліку також і представників громадських організацій України.
З повагою,
1. Тамара Трацевич, голова ради Центру прав людини “Древо життя” (Харків)
2. Володимир Дубровський, член коаліції Громадська стратегія розвитку України (Київ)
3. Сергій Джердж, президент ВГО „Демократична дія”
4. Тарас Возняк, редактор часопису “Ї”
5. Михайло Золотухін, голова правління Фонду розвитку міста Миколаєва
6. Леся Аронець, голова правління МГЦ “Еталон” (Івано-Франківськ)
7. Людмила Горова, президент-голова Правління Донецької обласної Ліги ділових і професійних жінок
8. Анатолій Круглашов, голова Буковинського політологічного центру (див.зв.)
9. Світлана Осауленко, голова Молодіжної Ради при виконкомі міськради м.Одеса
10. Вікторія Курилко, голова Ради Полтавської спілки жінок “Чураївна”
11. Інна Лазарук, голова ради Харківської жіночої організації “Крона”
12. Ганна Кіященко , голова Полтавської філії Суспільної Служби України
13. Наталія Кірсанова, виконавчий директор НДО “Колегія меншості” (Харків)
14. Максим Гардус, Голова Миколаївської обласної громадської організації молодих журналістів “Молодіжна інформаційна агенція”
Лист вiдкритий до пiдписання iншими громадськими органiзацiями та громадянами. Підписи на підтримку заяви просимо надсилати на e-mail Центру прав людини “Древо життя” (Харків) life_tree@vil.com.ua