Згідно з цією постановою, банкноти номіналом 100 гривень зразка 2005 року, які вводяться в обіг 20.02.2006, є законним платіжним засобом на території України і обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 100 гривень, що випущені в обіг у 1996 році.
Банки мають забезпечувати приймання від клієнтів банкнот номіналом 100 гривень, що випущені в обіг у 1996 році, та зразка 2005 року і видачу їх без обмежень у встановленому порядку.
Необхідність введення в обіг банкнот нового зразка номіналом 100 гривень пов’язана з поступовим вичерпанням запасів банкнот номіналом 100 гривень старого дизайну, які друкувалися за кордоном і були введені в обіг ще в 1996 році.
Крім того, зазначені банкноти користуються у населення підвищеним попитом, особливо під час отримання готівки з банкоматів, здійснення платежів і займають чільне місце в структурі готівки в обігу (їх частка становить близько 30% від загальної суми банкнот в обігу).
Дизайн нової банкноти набув кардинальних змін порівняно з попередньою банкнотою 100 гривень. Це пояснюється численними зауваженнями від населення щодо невдало підібраного портрета на банкноті попереднього зразка. Також збільшено розмір банкноти для запобігання спробам перероблення банкнот з одного номіналу на інший.
Національний банк України провів значну роботу з розроблення дизайну цієї банкноти, опрацювавши його кілька варіантів за участю Експертної ради. Національний банк України за консультаціями звертався також до Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, Національного музею Тараса Шевченка, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та висловлює вдячність цим організаціям за співпрацю.
На лицьовому боці банкноти номіналом 100 гривень зразка 2005 року зображено великого українського поета, художника, мислителя та революційного демократа Тараса Шевченка.
Художня композиція містить зображення Тараса Шевченка (повернуте до середини банкноти). В основі цієї композиції автопортрет поета 1840 року, а також образ Катерини – героїні однойменної поеми, що увійшла до першого видання “Кобзаря”.
Продовжуючи тему, пов’язану з образом Шевченка, на зворотному боці банкноти зображено краєвид Чернечої гори з лівого берега Дніпра поблизу Черкас та постаті кобзаря і хлопчика. Чернеча гора відома в усьому світі та є місцем вшанування великого поета.
Для полегшення визначення номіналу банкнота має переважаючий жовто-зелений з оливковими відтінками колір малюнків і тонований під цей колір банкнотний папір.
Водяний знак, портрет Тараса Шевченка, збільшено для полегшення його візуального контролю. Додатково, як і на нових банкнотах номіналом 20 гривень зразка 2003 року та 1, 2, 5, 10 і 50 гривень зразка 2004 року, розміщено світлий елемент водяного знака у вигляді цифрового позначення номіналу.
У товщі паперу розміщена захисна кодована стрічка з прозорими написами.
Окремі зображення та написи на банкноті, зокрема, знак для людей з послабленим зором, мають підвищений рельєф фарби, що визначається на дотик.
Застосовано також інші поліграфічні елементи захисту.
Крім елементів захисту для візуального визначення, банкнота нового зразка має елементи, які визначаються в ультрафіолетових та інфрачервоних променях і мають магнітні властивості.
Банкноти номіналом 100 гривень зразка 2005 року мають ознаки, які дають змогу визначати їх справжність та номінал за допомогою спеціальних ручних детекторів та настільних лічильників банкнот, а також під час перерахування на високошвидкісних сортувальних машинах.
Виготовлення і випуск в обіг банкнот нового зразка номіналом 100 гривень здійснюється Національним банком України на заміщення зношених банкнот цього номіналу старого зразка без додаткової емісії і не впливає на кількість грошей в обігу.
***
Опис банкноти нового зразка номіналом 100 гривень 27.12.2005
Національний банк України з 20 лютого 2006 року вводить в обіг банкноту нового зразка номіналом 100 гривень. Розмір банкноти – (75х142) мм. Переважаючий колір банкноти – жовто-зелений.
Лицьовий бік банкноти
Праворуч від центру лицьового боку банкноти розміщено портрет Тараса Шевченка. Під портретом, праворуч, – напис “ТАРАС ШЕВЧЕНКО”. Зазначені елементи дизайну виконано фарбою темно-оливкового кольору.
Ліворуч від портрета, у верхній частині банкноти, розміщено декоративний елемент із зображенням малого Державного Герба України, виконаний у двох кольорах: темно-оливковому та червоно-коричневому.
У верхній частині поля водяного знака, паралельно довгій стороні банкноти надруковано напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, який поділено на зони темно-оливкового та червоно-коричневого кольорів. Нижче розміщено підпис Голови Національного банку України і напис “ГОЛОВА”, які виконані фарбою червоно-коричневого кольору.
Біля лівого краю банкноти розміщено елемент для людей з послабленим зором у вигляді квадрату темно-оливкового кольору.
У нижній частині поля водяного знака фарбою, колір якої змінюється під час розглядання банкноти під різними кутами зору з бузкового (малиново-фіолетового) на оливково- зелений, надруковано цифрове позначення номіналу “100”. Праворуч від нього розміщено частину наскрізного елемента – зображення гривні часів Київської Русі.
Вздовж правого краю короткої сторони банкноти розміщено смугу з декоративними елементами, в якій надруковано цифрове позначення номіналу. Праворуч від смуги вертикально розміщено напис “СТО ГРИВЕНЬ”. Смугу та напис виконано у двох кольорах: темно-оливковому та червоно-коричневому.
Фон центральної частини банкноти утворює фрагмент живописної роботи Т. Шевченка “Катерина”, а також орнамент з цифрами “100”.
Дизайн лицьового боку банкноти доповнюють орнаменти та захисні антисканерні сітки.
Зворотний бік банкноти
Фон центральної частини зворотного боку банкноти утворює краєвид Чернечої гори біля Черкас. Праворуч від центру розміщено постаті кобзаря та хлопчика – фрагмент живописної роботи Т. Шевченка. Колір зазначених зображень переходить з вишневого до фіолетово-чорного.
Біля лівого краю банкноти вертикально розміщено напис “СТО ГРИВЕНЬ”.
Вздовж трьох сторін банкноти розміщено геометричні орнаменти, виконані з використанням жовто-зеленого, жовтого, рожевого, темно-зеленого, оливкового, коричневого, вишневого та фіолетово-чорного кольорів.
У верхній частині вертикального орнаменту розміщено логотип Національного банку України, під яким міститься напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, у центральній частині – цифрове позначення номіналу “100”. Усі зазначені елементи дизайну виконано фарбою вишневого кольору.
У центрі нижнього орнаменту розміщено цифрове позначення номіналу “100”, виконане тонкою лінією (негатив).
У нижній частині банкноти праворуч розміщено рік затвердження зразка банкноти “2005”, праворуч від якого розміщено частину наскрізного елемента – зображення гривні часів Київської Русі.
У правому нижньому куті розташовано цифрове позначення номіналу “100” вишневого кольору.
Серійний номер надруковано горизонтально двічі: у лівому нижньому куті фарбою червоного кольору та в правому верхньому куті фарбою чорного кольору. Кожний номер складається з двобуквеної серії і семизначного номера.
Дизайн зворотного боку банкноти доповнюють захисні антисканерні сітки.
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТІВ ЗАХИСТУ
Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із світло-оливковим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.
Папір містить багатотоновий локальний водяний знак, світлий елемент водяного знака (“100” – цифрове позначення номіналу), захисну стрічку та захисні невидимі при денному світлі волокна.
1. Водяний знак – зображення портрета Тараса Шевченка, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. Зображення розміщено локально з лівого краю лицьового боку банкноти та видиме під час розглядання банкноти проти світла.
2. Світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу розміщено в правій нижній частині зображення портрета Тараса Шевченка.
3. ЗАХИСНА СТРІЧКА – повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, видима праворуч від поля водяного знака під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла. За допомогою збільшувального скла на стрічці можна побачити прозорі зображення в прямому та перевернутому вигляді: “100 ГРН”, елемент малого Державного Герба України – тризуб і мікротекст цифрового позначення номіналу “100”.
4. ОПТИЧНО-ЗМІННОЮ ФАРБОЮ (OVI) виконано цифрове позначення номіналу “100”, яке розміщено в нижній частині поля водяного знака на лицьовому боці банкноти. Фарба змінює колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору: бузковий (малиново-фіолетовий) – під час розглядання цифр “100” перпендикулярно до поверхні зображення; оливково-зелений – під час розглядання їх під гострим кутом.
5. НАСКРІЗНИЙ ЕЛЕМЕНТ (СУМІЩЕНЕ ЗОБРАЖЕННЯ) – зображення, всі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла (зображення гривні часів Київської Русі), яке розміщено на межі поля водяного знака в нижній частині лицьового та зворотного боків банкноти. Під час розглядання лицьового боку банкноти проти світла в зображенні проглядає літера “У” .
6. РЕЛЬЄФНІ ЕЛЕМЕНТИ – елементи, що надруковані фарбою, яка виступає над поверхнею паперу і шорсткість яких відчувається на дотик (портрет, написи, цифрові позначення номіналу, мікротекст). Є тільки на лицьовому боці банкноти.
Підвищений рельєф мають такі зображення: окремі ділянки ручної гравюри портрета; напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ” у верхній частині поля водяного знака; елемент для людей з послабленим зором; цифрове позначення номіналу, виконане фарбою OVI; напис “СТО ГРИВЕНЬ” вздовж правого краю банкноти.
7. ЕЛЕМЕНТ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ПОСЛАБЛЕНИМ ЗОРОМ – рельєфне позначення номіналу у вигляді квадрату, розміщене біля лівого краю лицьового боку банкноти.
8. ЛАТЕНТНІ (ПРИХОВАНІ) ЗОБРАЖЕННЯ:
цифрове позначення номіналу “100”, приховане в декоративному елементі із зображенням малого Державного Герба України, розміщено у верхній частині лицьового боку банкноти ліворуч;
слово “ГРИВЕНЬ”, приховане у вертикальній смузі з декоративними елементами та цифровим позначенням номіналу, розташованій на лицьовому боці банкноти праворуч від портрета.
Зображення видимі при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні – при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні – при розгляданні банкноти з короткої сторони.
9. МІКРОТЕКСТ – написи, що повторюються, і які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
Мікротексти на лицьовому боці банкноти:
напис “НБУ”, виконаний офсетним друком мікрошрифтом (позитив зображення), що обрамляє праворуч зону водяного знака;
слово “УКРАЇНА” виконано офсетним друком мікрошрифтом (негатив зображення), повторюється чотири рази і розміщено вздовж контуру наскрізного елемента всередині;
декоративні елементи по краях смуги з цифровим позначенням номіналу, яку розміщено вздовж правого краю короткої сторони банкноти, виконані інтагліо друком з позитиву та негативу зображення мікрошрифта “100”; ліворуч смуга обмежена стрічкою із мікротекста “СТО ГРИВЕНЬ” (позитив зображення).
Мікротексти на зворотному боці банкноти:
дві смужки, виконані мікрошрифтом “УКРАЇНА” (позитив зображення), що обрамляють смугу орнаменту розміщену вздовж лівої сторони банкноти;
постаті кобзаря та хлопчика виконані мікрошрифтом “100” (позитив зображення, цифри зі змінною товщиною);
цифрове позначення номіналу у правому нижньому куті банкноти наповнено мікрошрифтом “100” (негатив зображення).
10. ОРЛОВСЬКИЙ ДРУК – спеціальний друк, який забезпечує точне збігання фарб на межі двох різних кольорів без розривів і зміщення елементів дизайну. На лицьовому боці банкноти – портрет, напис “НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ”, декоративний елемент із зображенням малого Державного Герба України, смуга з декоративними елементами та цифровим позначенням номіналу вздовж правого краю короткої сторони банкноти. На зворотному боці – антисканерні сітки, орнаменти та підклади під малюнками.
11. РАЙДУЖНИЙ ДРУК – спеціальний друк, що забезпечує поступовий перехід одного кольору елементів без їх розривів і зміщення в інший (на лицьовому боці – перехід від бокових країв до середини, на зворотному боці – переходи в горизонтальних орнаментах та у центральному малюнку банкноти).
12. АНТИСКАНЕРНА СІТКА – розміщені під різними кутами тонкі лінії захисних сіток з обох боків банкноти, які під час копіювання або сканування банкноти можуть утворювати на копії “муар”.
Крім елементів захисту для візуального визначення банкнота має елементи захисту, які визначаються в ультрафіолетових, інфрачервоних променях та мають магнітні властивості.
ДО УВАГИ КОРИСТУВАЧІВ! У РАЗІ ВІДСУТНОСТІ НА БАНКНОТІ ЗАХИСНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АБО ЇХ НЕВІДПОВІДНОСТІ ЗАЗНАЧЕНИМ ВИМОГАМ БАНКНОТУ СЛІД ПРЕД’ЯВИТИ У ВІДПОВІДНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ АБО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ.
***
Про введення в обіг ювілейної монети “Ілля Мечников” 28.12.2005
Національний банк України, продовжуючи серію “Видатні особистості України”, уводить в обіг 29 грудня 200 5 р оку ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену 160-річчю від дня народження Іллі Ілліча Мечникова (1845 – 1916 рр.) – видатного вченого зі світовим ім’ям, лауреата Нобелівської премії (1908 ). І.І. Мечников – один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, який відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883). Ідеї вченого і нині сприяють розвиткові різних галузей біології та медицини.
Монету виготовлено з нейзильберу, якість “спеціальний анциркулейтед ” , маса – 12,8 г, діаметр – 31,0 мм, тираж – 20 000 штук. Гурт монети рифлений.
На аверсі монети праворуч зображено клітину під мікроскопом – стилізований процес фагоцитозу, ліворуч – рік карбування монети 2005 і малий Державний Герб України. По колу монети розміщено написи: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ (ліворуч), логотип Монетного двору Національного банку України та ДВІ ГРИВНІ (унизу).
На реверсі монети зображено портрет Іллі Мечникова (зміщений вправо) та праворуч – роки життя 1845/1916, ліворуч – напис півколом ІЛЛЯ МЕЧНИКОВ.
Художники – Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
Скульптори – Роман Чайковський, Володимир Дем’яненко.
Ювілейна монета номіналом 2 гривні є дійсним платіжним засобом України й обов’язкова до приймання без будь-яких обмежень за її номінальною вартістю до всіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.