Початок повномасштабної війни багатьох фермерів змусив задуматися над майбутніми посівами. Після 12-річної перерви, розраховуючи на її цьогорічну рентабельність, вирішив посіяти гречку і фермер Михайло Царенко з Черкащини.
Загальна площа земель господарства — 1 056 гектарів, зазначив фермер. Найбільше, з його слів, 2022 року засіяли пшениці: близько 30%, ріпаку та сої — по 20%, ще по 15% — соняшника та кукурудзи. І вперше після 12-річної перерви вирішили засіяти гречку.
«Сіяв гречку до 2010 року, тоді ціни зменшилися, і я не сіяв. Тоді максимально збирав — 30 центнерів, у фінансовому плані її було невигідно сіяти», — пояснив пан Михайло.
Під гречку він відвів десять відсотків від загальної площі угідь. Почали її молотити з двотижневою затримкою через дощі.
«Собівартість гречки невисока, головне — це посівний матеріал. Купував його по 60 тисяч за тонну. Навесні був ажіотаж з насінням. Тоді ми не знали, що сіяти, бо склади були повні, кукурудзи багато було, не можна було продати й пшеницю та сою. А держава сказала, що буде купляти гречку».
Нині в господарстві розраховують на врожайність вищу за середню: близько 15–17 центнерів із гектара. Зібрану крупу вивантажують на тік, аби просушити.
«Гречка сама по собі легка, але бадилля, на якому вона росте, мокре. Його треба підсушити, для цього є тік. На току його треба гарно перекидати, щоб добре все відсіялося і лишилася сама гречка», — зазначив фермер.
Попри негоду всю гречку вдасться зібрати та зберегти, впевнений Михайло Царенко. У його рентабельності він теж не сумнівається.