Великодній кошик подорожчав на 213,27 гривні у порівнянні з минулим роком.
Про це повідомляє Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1422,05 грн, тобто на 17,6 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1208,78 грн.
Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г родзинок) – складе 179,8 грн за 1 кг, що на 5,8 % перевищує вартість паски 2023 року (169,88 грн).
Таке відносно незначне здорожчання символу нашого Великодня зумовлено відчутним зниженням цін на яйця (майже на 30 %), на цукор (-15 %) та борошно (-5 %). Проте інші складові паски подорожчали: масло вершкове (+16,4 %), молоко (+13,6 %), дріжджі (+9,6 %), родзинки (+15,6 %).
У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.
Найдорожчими складовими великоднього кошика, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 200 грн (380-420 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 250 грн (500-540 грн за 1 кг).
Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 250 грн (450-550 грн за 1 кг), вершкове масло (0,5 кг) – 194,75 грн (73,2-80,5 грн за пачку 200 г), м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 107,5 грн (37-45 грн за пачку 200 г).
Порівняно з 2023 роком вартість сиру твердого зросла на 31,9 %, м’якого сиру – на 23,0 %, вершкового масла – на 16,4 %.
За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 150 грн (100-180 грн за пляшку).
Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідками воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки й українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, пояснив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.