Більгійська вівчарка, яку ще називають малінуа, Ірбис у Дмитра з народження цуценя. Разом вони вже 5 років. І обидва не уявляють своє життя один без одного.
«Ірбіс моя третя рука, додатковий ніс та ще дві пари швидких ніг», – каже про свого напарника Дмитро, – «А якщо особисто – Ірбис- це продовження мене самого, часточка мене, яка просто поруч!»
Весь цей час Ірбіс уважно спостерігає за своїм вихователем. В очах собаки читається зацікавленість, він явно розуміє – мова про нього.
За час війни Ірбис неодноразово виявляв на блокпостах вибухівку, зброю, набої. Завдяки Дмитру та його побратиму на мирні території не потрапили: десятки гранат та запалів до них, сотні набоїв, декілька кг тротилу, трофейні автомати.
Дмитро пишається тим, що Ірбісу під силу знайти навіть «смерть Кощія»: «Був випадок, коли на блокпосту Ірбіс знайшов патрони, що були сховані у жіночій косметичці, яка була покладена у сумочку, що своєю чергою, була запакована у велику валізу».
За вагомі досягнення Ірбіс нагороджений медаллю для службових собак «За віддану службу» 2 ступеня.
Джерело: Східне оперативно-територіальне об’єднання Національної гвардії України