Величезне поле наче засіяне антенами, які тут звуть диполі. Вони усі разом складають єдиний унікальний прилад – український Т-подібний радіотелескоп, УТР-2. Т-подібний, тому що саме у формі цієї літери розташовані антени, здатні приймати декаметрові хвилі у діапазоні від 8 до 33 МГц.
Михайло Сидорчук, науковий співробітник Харківського Радіоастрономічного інституту
В цьому діапазоні дуже важко працювати, бо дуже багато людських, скажімо так завад. Радіозавод. Але це унікальний фізичний процес, який можна спостерігати в космосі на цих частотах. Вони дуже унікальні і тільки тут можна багато чого узнати.
Грозові розряди Сатурна, темні плями на Сонці або залишки спалахів наднових – усе це можна було досліджувати завдяки цьому, найбільшому у світі низькочастотному радіотелескопу. На своєрідному перехресті групи антен стоїть невеличка двоповерхова будівля – центр управління, куди надходила вся інформація. Ще 23 лютого 2022 року тут кипіла робота. Науковці готувалися до проведення чергового етапу спостережень за Юпітером, у рамках місії НАСА. Повномасштабне російське вторгнення поклало кінець і дослідженням і, власне, самому радіотелескопу.
Вот они сюда холодильник затащили, из какого-то кафе сперли. У нас такого не было.
Науковий співробітник харківського радіоастрономічного інституту Михайло Сидорчук у свій робочий кабінет тепер потрапити може лише видершись побитими плитами та подолавши купи сміття, що залишили по собі рашисти. Вимірювальна техніка, комп’ютери, меблі, нещодавно замінені вікна – усе або розбите, або вкрадене.
Михайло Сидорчук, науковий співробітник Харківського Радіоастрономічного інституту
Нічого не залишилося. Ні в підземних колекторах, ні в основній будівлі. Вся обчислювальна техніка, комп’ютери – все розграбовано не тільки руснею, а і нашими, доморощеними мародерами.
І цих доморощених мародерів не зупиняє навіть те, що уся територія досі вважається не розмінованою. Піротехніки встигли перевірити лише під’їзди дороги та протоптані стежкИ, аби можна було хоч якось навести лад після навали «асвабадітелей». Тож, пересуватися тут доводиться дуже обережно, не відхиляючись від перевірених маршрутів.
Анатолій Привалов, завгосп
В основному по доріжках, по асфальту. По ґрунтових доріжках, бо бог його знає, що там може лежати, ми ж не знаємо. Сюрпризів було багацько, навіть в підірваному БК і то його порозкидало, бог його знає, що воно вибухне. Хлопці приїжджали, збирали і вибирали солдати для таких своїх нужд, патрони такі що ще можна стріляти забрали. і ДСНС приїжджали два рази вантажили, ну ще хвата…
Місцевий завгосп розповідає, що зараз треба якнайшвидше утеплити та зробити опалення хоча б в одному з вцілілих будинків, аби комфортніше розмістити охорону та робочих. Та й науковці вже знову приїздять сюди працювати, говорить пан Анатолій. Вже потім можна буде потроху братися за інші будівлі. Розбито тут геть усе – окупанти ховали свою техніку, боєприпаси, а в головній будівлі взагалі влаштували командний пункт. Та ось цей ангар, кажуть, постраждав не дарма – у ньому ховався російський танк, що дуже дошкуляв і нашим військовим. Тож тут йому й прийшла смерть від джавеліна нашої ДРГ. Та найголовніше, чого зараз потребує телескоп – це електроенергія. Зараз її єдиним джерелом є одна невеличка сонячна батарея, та її потужності для нормальної роботи не вистачає. Але швидко заживити телескоп від мережі буде непросто – масштаб руйнувань вражає.
Микола Гончаров, електромонтер
Полностью замена кабелей. И высоких, и низких. Ну и разводки все. Всі кабеля порубаны, есть перебиты от обстрелов, а есть порубаны.
Сам радіотелескоп, який не мав аналогів у цілому світі, тепер, після нашестя російської орди, доведеться фактично будувати заново.
Михайло Сидорчук, науковий співробітник Харківського радіоастрономічного інституту
Ну, для цього треба електрику, розмінування і багато-багато грошей. Де їх взяти, не знаю. Все можна зробити. Та в такому виді, як зараз, немає сенсу, треба його перебудувати вже на більш сучасний лад.
ГУРТ – гігантський український радіотелескоп, який мав бути наступником УТР-2, зіткнення із «руським міром» також не пережив. Його диполі – вони трохи іншої форми – так само посічені уламками та побиті вибухами. Тож зараз наукова діяльність радіоастрономічного інституту доволі ускладнена.
Михайло Сидорчук, науковий співробітник Харківського Радіоастрономічного інституту
В нас є система «Уран»: маленькі антенки по Україні розкидані. Зараз вони трошки перехопили міжнародні програми, скажімо, по Юпітеру.
Однак від досліджень інших планет та галактик харківські вчені точно не відмовляються. Так само як і від участі в міжнародних проєктах – інститут наразі подав заявку на фінансування за програмою «Горизонт Європа», що дасть можливість працювати із радіотелескопом LOFAR, станції якого вже розміщені у багатьох країнах Європи.