Під контроль України село Циркуни під Харковом повернули у травні 2022 року. Проте окупанти ще довго не давали спокою втраченому населеному пункту, не припиняючи обстріли. І тільки коли дозволила безпекова ситуація – в село зайшли сапери та енергетики. У травні цього року Харківобленерго звітувало про відновлення електропостачання в селі. У вересні Харківська обласна військова адміністрація повідомила про повну зачистку Циркунів від вибухонебезпечних предметів. У Циркунівській громаді уточнюють – розмінували 1700 будинків та прилеглу територію.
Микола Сікаленко, начальник Циркунівської сільської військової адміністрації
100% застройки разминировано. Это имеется ввиду только застройка, там где дома и приусадебные участки. Не путать с территорией всего поселка и тем более громады Циркуны.
Окупанти мінували все навкруги, особливо навколо місць свого розташування.
Микола Сікаленко, начальник Циркунівської сільської військової адміністрації
Они ограждали места своего пребывания минными полями, чтоб как-то обезопасить себя. Они ж в чужой стране, они осознавали, что им тут не рады.
З весни тут працювали від 10 до 20 саперних розрахунків. Опрацювали площу у 750 гектарів. Знищили близько півтори тисячі вибухонебезпечних предметів. З вже безпечних залишків ворожого озброєння тут назбирався цілий музей просто неба.
Микола Сікаленко, начальник Циркунівської сільської військової адміністрації
Жители и наши работники все, что нашли в округе, фрагменты – сюда принесли. Это зажигательный элемент от Града. Оно разлетается фейерверком и все вокруг поджигает, куда попадет. Это танк, который подбили в Тишках. Это несколько МТЛБ, это противотанковая система, там кассета с ракетами поднимается и танки уничтожает.
Така інтенсивність роботи пов’язана із тим, що Циркуни увійшли до урядового експериментального проєкту, у рамках якого село мають відбудувати за принципом «краще ніж було».
Микола Сікаленко, начальник Циркунівської сільської військової адміністрації
Сейчас вырабативаем алгоритм работ – проэктирование, обследование. И дальше идет уже конкретная работа с архитекторами, с инженерними кадрами.
Смертоносні привіти від окупантів люди знаходять ще й сьогодні. Так, просто під мостом у річці хтось з місцевих угледів міну.
Микола Сікаленко, начальник Циркунівської сільської військової адміністрації
Ну вот, смотрите, в воде. Увидели? Есть предположение, что это противотанковая мина. Специалисти еще не смотрели, но, всем признакам, крайне похоже.
Влітку швидкість розмінування уповільнюється – висока трава робить огляд місцевості максимально небезпечним. Так, під час роботи на одній з ділянок підірвалися на міні та загинули двоє вибухотехніків.
Іван Сокол, директор Департаменту цивільного захисту ХОВА
Це відбулося через високу траву. Саперний розрахунок, в якому знаходилося три людини. Один з саперів наступив на розтяжку і вона спрацювала. Два сапери загинули на місці, один у вкрай важкому стані.
У сусідніх Черкаських Тишках, які оминула програма інтенсивного відновлення, ситуація складна.
Наталя, жителька с. Черкаські Тишки
По полям мы не ходим. Но животные бегают. Думаем, что если б что-то было – животные б пострадали. И на большие луга, к реке, лесу – мы не ходим. Только по дорогам.
Будинок Наталі зруйнований прямим влучанням російського снаряда. На той час родина, на щастя, вже евакуювалася.
Наталя, жителька с. Черкаські Тишки
Вся крыша упала внутрь дома, стени повреждены. Была комиссия – говорят, дом восстановлению не подлежит. Село разбито очень сильно. Туда, в сторону Липцев, там Борщевая и край нашего села. Как раз стояли друг против друга наши и рашисты – там дома все почти разрушены, там очень плохо. А в селе у нас где-то процентов 80 разбито. Вот разбита контора, гостиница, клуб, сельсовет. Дом учителя – его сожгли в первые дни.
Наталя з чоловіком хочуть спробувати відновити житло. Але перед тим, як накривати дах – треба розібрати завали. Десь там ще залишаються фрагменти снаряда. Де саме та якого – ніхто не знає, тільки здогадки.
Наталя, жителька с. Черкаські Тишки
Тут где-то должна быть, по идее. Потому что тут стоял серван еще советский, крепкий – он вдеребезги. Где-то над ним. Тут целая крыша, а там разбито. Залазим, а что делать, будем доски вытаскивать. Надо освободить, чтоб крышу сделать.
Сподіваються, що якщо снаряд вибухнув – загрози він вже не несе. Дехто з жителів намагається самостійно знешкоджувати ще нерозірвані міни.
Іван Сокол, директор Департаменту цивільного захисту ХОВА
Вони дійсно раніше зверталися, але наших мізерних сил не достатньо, щоб надавати людям оперативну допомогу. Тому люди вже самостійно проводять розмінування.
В поліцію та Державну службу з надзвичайних ситуацій надходять повідомлення про підриви людей на мінах. Іноді – по кілька на день.
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”
