Електрогазозварник з «Харківобленерго» Олександр Коц після повномасштабного вторгнення залишився у рідному Золочеві та на деякий час перекваліфікувався у монтера – не вистачало людей. Бригада відновлювала побиті росіянами електромережі під обстрілами. Усвідомлювали що це небезпечно, але, каже, роботу треба було виконати.
Олександр Коц, електрогазозварник «Харківобленерго»
Робили під обстрілами, виїжджали на лінії. У нас навіть вишку пошкодило, ми на Світличне їздили працювали. Я вигрібав тоді крєпко. Макарове і Турове біли окуповані, під кацапами. І лінія ця проглядалася, і вони з міномета цілеспрямовано по нас стріляли. На машині колесо пробили, трубки поперебивали. Ми звідти ледь вигребли. Роботу ми доробили. Андрій тоді в корзині був, Віталій внизу проводами займався, а я пішов оглядати лінію, де поперебивало все. Коли почалися прильоти, я спочатку думав що то наші, дим бачив. А коли другий вже поряд з нами вдарив – Віталік каже: «Вони по нас стріляють». Андрій каже: «Мені залишилося один провід прикрутити». Доробили і якось втекли.
Працівників тоді у місцевому підрозділі «Харківобленерго» істотно поменшало – співробітники евакуйовували свої сім’ї. Тож ті, хто залишився, працювали без вихідних.
Віталій Олійник, начальник Золочівського РЕМ
Світло почало зникати десь в середині березня, після обстрілів. Відновлювали бувало по кілька разів за день одні й ті ж лінії. Відразу виїжджали і людей залучали всіх які є. Тому і електрозварник працював на місці монтера. Відновлювали всі. Дуже страшно, коли перший раз почалися прильоти і треба було їхати, тому що першими повідключалися лінії, на яких була лікарня, поліція, пожежна частина. Тому доводилося відразу реагувати.
Під вогонь російської армії енергетики потрапляли неодноразово. Але в один з виїздів Олександру довелося працювати в зовсім екстремальних умовах. Треба було перепливти річку та протягнути дроти з одного берега на інший.
Олександр Коц, електрогазозварник «Харківобленерго»
Як раз прильот був біля річки і перебило провід як раз посередині річки. І треба було проводі з’єднати і щоб це зробити ми з одного боку провода з’єднали і треба було на іншу сторону переправити. І вудочку ми кидали-кидали – не вийшло через річку перекинули. І прийшлося роздягатися та пливти, так бистріше буде. Погода була сонячна, на дворі плюс був, кінець березня. Може +10. Але сонячна погода була.
Тоді треба було терміново заживити місцеву лікарню. І, якби виникла потреба знов піти вплав, каже Олександр, зробив би це не задумуючись.
Олександр Коц, електрогазозварник «Харківобленерго»
Якщо требі було б – і два і три рази повторив би. Робота є робота. Вибору не біло великого, щоб човен там чи ще щось. Треба було діяти швидше, щоб світло подати в ту лікарню. Все-таки там поранені вже були в той час.
Зараз більшість фахівців вже на місцях, тож Олександр знов повернувся до своєї безпосередньої роботи зі зварювальним апаратом.
Олександр Коц, електрогазозварник «Харківобленерго»
На цій опорі тримаються проводи, десяточні. Я зараз буду реставрувати, відрізати хомут, він виходить вузький. Є планові роботи, а є позапланові. За плановими роботами на кожну опору виділяється траверс. Зараз ще йдуть внепланові, ще ж нічого не закінчилося, тривають бойові дії. І ми оце робимо реконструкцію та встановлюємо.
Наприкінці 2022 року сімох харківських енергетиків відзначили державними нагородами. Олександр показує відео з церемонії нагородження, що зберігає в телефоні – тоді він отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня.
Захисники і захисниці, тільки так ми можемо звертатися до тих, хто відновлює енергопостачання після ударів російських терористів. Захисники і захисниці нашого життя.
Олександр за віком вже пенсіонер, проте на відпочинок чоловік не збирається – каже, працюватиме, поки дозволяє здоров’я та вистачає сил.
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”