24 загиблих, з них 13 дітей та вагітна жінка: 25 вересня під куп’янськом поблизу селища Курилівка окупанти обстріляли колону цивільних. На машинах були написи «діти» та білі ганчірки. Було зрозуміло, що їдуть мирні мешканці, кажуть ті, хто вижив.
Людмила Потапова
Были 5 легковых машин и одна Газель. Была беременная женщина и дети и старики – мирные жители.
Через сильні обстріли люди наважилися виїжджати з Куп’янська-Вузлового. Місцевий так званий волонтер-перевізник пообіцяв безпечну дорогу, зібрав гроші – по 6 тисяч з людини – проте сам не поїхав, просто повідомив маршрут. Микола їхав із сином, на різних автомобілях, у кожного була повна машина пасажирів.
Микола Бондаренко
Когда мы выехали за пределы пригорода Купянска, мы свернули на ж/д насыпь, а когда вся колонна вышла на насыпь, по ней начался шквальный обстрел: стреляли через машины из гранатометов, чтоб в посадку люди не бежали, а с этой стороны добивали из автоматов. Впереди машина сына сгорела на моих глазах, с ребенком 6-летним, бабушкой и папой этого ребенка. Я выпал из машины, колени мне прострелили. Лежал минут 10, пока не закончились крики и вздохи.
Микола та дві його пасажирки – жінка з матір’ю – вижили. Літній чоловік з переднього пасажирського сидіння не врятувався.
Людмила Потапова
Просто падали на землю, я прикрывала собаку. Мы лежали, водитель говорит – не поднимай голову. Пули свистели прямо над головой. А потом мама начала кричать. А водитель говорит – не кричи, они слышат и обстреливают. Папа получился на переднем сидении, я пыталась ему подать руку, чтоб вытащить из машины, но не успела, автоматная очередь прошлась по машине и папе попали в голову.
Люди чули вибухи, кілька машин палали. Дружина загиблого згадує, як намагалася врятувати чоловіка, а потім з донькою вони повзли в бік лісу.
Тамара Галішникова
Він мені всю дорогу кричав – вилазь з машини, а то щаз зірвемся. А я кажу – я без тебе не піду. Він каже – я поранений, в ногу. Я кажу – відкриваю дверку, я тебе витягну. Я коли вилізла, дергаю його дверку, хотіла витягнути його, а її заклинило. Він не міг вилізти, а потім вже дочка сказала, що його ранили ще в голову і він ліг на сидіння.
Людмила Потапова
И в Газели плакал… мы когда через пути перелезли и лезли на четвереньках в посадку, я маме говорю – там в Газели плачет грудной ребенок. Это было слышно, что ребенок плакал. И мы убегали через посадку, через поля ползли.
Микола Бондаренко
Один мальчик по дороге кровью истек, мы его оставили, потому что по грязи, по камышам… А, их двое было. Одного оставили, одного дотащили до Ковшаровки. Ну, в больницах тоже уже ничего нет, перекисью залили, перебинтовали единственное.
Тамара Галішникова
Ми його почали піднімати, він вже не міг йти, засинав… Рука одна не робоча, ми його перев’язували, передавлювали, щоб кров’ю не стік, але… вибачте…
Ще один безпосередній учасник трагедії – той самий перевізник, який й радив їхати саме цим маршрутом. Проте з ним поспілкуватися правоохоронці вже не зможуть – наступного дня його знайшли мертвим. Люди не виключають, що вбитий міг бути пов’язаний із окупантами.
Микола Бондаренко
На следующий день или в тот же, мне сказали, что его нашли с простреленной головой. Я понаслышке, не я лично слышал, что он людей уговаривал, что надо туда, надо сюда бежать. Я думаю, не просто так его убили.
Зараз правоохоронці встановлюють особи загиблих та усі обставини кривавої розправи над мирними мешканцями.