На первой платформе харьковского вокзала – поезд, которого нет в обычном расписании. Такой роскошью – целым составом, к тому же – на 10 вагонов, может похвастаться не каждый олигарх, а они – могут, – шутит его экипаж. «Трухановская Сечь» – волонтерський агитпоезд. А еще – поезд Единения. До Харькова успел побывать в Киеве и Полтаве. Дальше путь – на освобожденные города Донбасса.
Елена Иванова, волонтер “Трухановской Сечи”
Це така відкрита платформа, яка об’єднує. Але не очолює. Тобто ми маємо багато спільнот. Кожен робить своє, хто сітку плете, хто готує. Але це така територія де всі поважають один одного. Тобто така маленька республіка.
Сейчас в этой республике – порядка сотни волонтеров: педагоги, казаки, художники, воины АТО и даже священники. На неделю они переселились в 4 купейных вагона. Есть здесь один вагон -ресторан и два – тематических: один – посвящен безопасности, где будут проводить мастер-классы, второй – с музеем и часовенкой – просветительский. А еще – целых два кинозала
Николай Бондарь, атаман “Трухановской Сечи”
В одному з вагонів – кінозал, в якому можна посадити 54 чоловіки, у нас є цікавий контент, який надало Держкіно, є ряд фестивалів, які надали нам фільми, яких іще нема в прокаті. Є роботи і дітей, і дорослих. Нові роботи, які стосуються саме волонтерської роботи. Подій, які відбуваються на сьогоднішній день, на жаль.
От вкусностей, до “умностей”: игрушки и письма, сладкие угощения и книги – подарки для маленьких жителей Донецкой области и воинов АТО собирали почти всей Украиной. Присоединились и семьи Небесной сотни.
На первых, вторых и третьих полках этого волонтерского государства на колесах теснятся подарки. Их загружали несколько дней. И если бы брали все – то не хватило бы и 10 вагонов, – говорят волонтеры. Например, на этой полке – пасхальные подарки от киевского детского садика.
Там всередині є розфарбовані крашенки такі, а тут є нерозфарбовані. Завдання дуже просте: ми привозимо розфарбовані – це є подарунок для дітей чи там для військових. Взамін – це зворотній зв’язок – вони мають розфарбувати і, можливо, якісь побажання залишити на цих писанках. І вони поїдуть назад, як зворотній зв’язок.
Несмотря на то, что поезд в самом начале маршрута, тут уже есть истории, которые передаются из уст в уста, из вагона в вагон, из города в город. Казак с позывным “Військовий” после 8 месяцев на Евромайдане сразу отправился добровольцем на фронт – вместе с побратимами из 4 казацкой сотней. В ноябре 2014-го в Счастье попал под обстрел Градами. С тяжелой контузией оказался в госпитале. Там сдружился с другим раненым украинским военным. А вчера узнал его в волонтере-проводнике своего вагона.
Казак “Військовий”
Це, справді, було несподівано, пролежали ми разом півтора місяця. Далі продовжуєм свій напрямок, свій шлях. Довести до людей зі Сходу, що ми всі – сини та доньки України. І що Україна у нас одна.
Есть в “Сечи” на рельсах и свой оберег. 9-летняя бандуристка Настя.
Настя Косыч, бандуристка
Ну я вже була в Краматорську на фестивалі. І хотіла приєднатися до цього всього. Вложити якусь свою частинку у цю велику справу.
В Харькове “кочующую” волонтерскую сотню встретили концертом: в зале вокзала даже сыграли музыканты военного оркестра Харьковского университета Воздушных сил имени Ивана Кожедуба.
Под такой “бравый” аккомпанемент здесь же – под куполом вокзала – проводили мастер-классы. А кто-то – впервые взялся за плетение маскировочной сетки.
Вилора Павловна
Ну как почему? Потому что это надо. Это надо тем, кто воюет, кто защищает нас. Я, честно говоря, первый раз.
За неделю волонтеры “Трухановской Сечи” планируют наведаться в более чем сотню школ, объездить около 10-15 городов.
Олеся Корягина, коорд. проекта “Маск. сітка для армії руками волонтерів”
В кожному місті, де спиняємось, ми будемо плести український прапор і лишати його в подарунок на вокзалі. Це така помітка, що це – Україна.
Уже сегодня волонтерский агитпоезд встречали в Славянске.
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”