Повномасштабне російське вторгнення застало фельдшера-гвардійця Ярослава у Харкові. Збирався у відрядження в Київ. Прокинувшися вдосвіта та почувши, як тоді здалося, звуки салютів, зателефонував другові.
Ярослав «Фара», фельдшер 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
Він каже: «Та це не салюти». Я, каже, бачив ці виходи, останній раз у 2015 році я бачив такі виходи, це, каже, «Гради». Це почалась війна. Ми швиденько зібралися і поїхали на роботу. На роботі вже нас, у військовій частині, розподілили по групах, по 50 військовослужбовців, і ми виїхали на окружну Харкова.
Навесні двадцять третього року підрозділ Ярослава тримав оборону під Кремінною на Луганщині – ворог сипав артилерійськими та мінометними обстрілами. Позицію накрило шквалом вогню, п’ятьох побратимів поранило. «Фара» зупинив кровотечі, стабілізувавши стан бійців. Під постійною загрозою нового обстрілу, організував евакуацію до стабпункту. І для кожного знайшов слова підтримки.
Терпи братан терпи, ще трохи.
Виручає гумор. Фірмовий вислів Фари «Все гаразд, ще танцювати будеш» почув і дев’ятнадцятирічний побратим з позивним «Фурія» під Кліщіївкою на Донеччині. Все сталось торік взимку.
Турнікети, та вони попущені. – От негідник, сам попустив, зізнавайся? – Так. – Ти ж знаєш, що не можна, навіщо ти? – Дуже сильно давило ногу. – Буде боліти трошки, друже.
Ярослав «Фара», фельдшер 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
У нього було тяжке поранення, в нього були перебиті дві ноги. І я йому, коли надавав допомогу, тампонував ноги, бандажував, і намагався з ним говорити, щоб він відволікався і не дивився на свої ноги. Вижив, звісно. Я йому пообіцяв, що на весілля буде танцювати. І він на весілля танцював вже минулого року. Ми товаришуємо з ним. Рідко, звісно, підтримуємо контакти, бо через те, що він молодий, гарячий. Десь виїжджає на бойові, що не завжди є зв’язок.
У Національній гвардії Ярослав сьомий рік, підписав контракт після строкової служби. Свого часу закінчив медичний коледж, у планах – і вища медична освіта. Зараз ніколи – треба рятувати поранених побратимів, на фронті «Фара» почувається потрібним. А от з містом, що стало його малою Батьківщиною, гвардієць визначився давно.
Ярослав «Фара», фельдшер 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф»
Харків сподобався тим, що це найчистіше місто, яке я, мабуть, бачив за все своє життя. Була в мене до повномасштабного робота така, що я їздив по всіх містах України. І кращого місця я не знайшов, як Харків. Тут і залишився.
Скільком пораненим врятував життя – «Фара» лік не веде. Головне, говорить, усі вижили. Попри профільну освіту та досвід великої війни вдосконалює фах на навчаннях в Україні та за кордоном. Щотижня проводить інструктаж з такмеду з побратимами. Гвардієць Ярослав з позивним «Фара» представлений до державної нагороди «За врятоване життя».
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”
