Рятування людей з-під завалів, ліквідація наслідків обстрілів та демонтаж небезпечних конструкцій. І все це – в багатоповерхових будинках, на висоті. Спеціалізація Сергія – рятувальник-альпініст, тож крім звичайного інструменту в машині є й специфічне обладнання. Найбільший об’єм робіт доводилося виконувати на Салтівці.
Сергій Бєлоус, начальник караула ДПРЧ № 8 Харкова
Мы снимали аварийную часть. То, что уже не угрожало населению, мы не трогали, этим сейчас занимаются восстановительные службы и строительные организации. Также были некоторые объекты инфраструктуры, на которых мы работали, там своя специфика, нужно быстрое выполнение работ, чтоб специалисты могли восстановить электроэнергию, водоснабжение, теплоподачу.
В періоди активних обстрілів міста працювати доводилося максимально швидко, щоб не потрапити під повторний вогонь окупантів.
Сергій Бєлоус, начальник караула ДПРЧ № 8 Харкова
На Танкопия мы прибыли на вызов, где было попадание снаряда, разрушено с одной стороны дома до 3 этажа, с другой стороны – до 4 этажа. Мы спасали мужчину и женщину. Женщину извлекли быстро, а с мужчиной было сложнее, у него была зажата рука. И мне пришлось пробраться в этот завал. И в этот момент начался повторный обстрел, а я под плитой. И было страшно – сдвинется она или не сдвинется, насколько она стабильно зафиксирована.
Руйнування трьох останніх поверхів в 16-поверхівці. В одній з квартир знаходяться тіла загиблих.
Сергій Бєлоус, начальник караула ДПРЧ № 8 Харкова
Этот вызов был на Большой Кольцевой, й6-этажный дом, разрушения трех этажей, здесь мы извлекали 4 погибших. Семья из 3 человек села пообедать и в этот момент произошло попадание снаряда. А 4й человек – это сосед, его ударной волной внесло в соседнюю квартиру. Мы сначала производили поиск людей, они были придавлены плитами. Потом произвели извлечение тел и передали тела сотрудникам полиции.
Залучалися альпіністи-рятувальник й на ліквідації наслідків ракетної атаки на обладміністрацію.
Сергій Бєлоус, начальник караула ДПРЧ № 8 Харкова
Нам вызов поступил через несколько дней, когда первые работы были завершены. Мы должны были демонтировать элементы перекрытия, которые не позволяли производить дальнейшие поисковые и спасательные работы.
Допомагали рятувальникам добровольці з багатьох країн: американці, канадці, австралійці, німці, поляки. Зізнаються, що нікому не доводилося працювати в таких екстремальних умовах.
Сергій Бєлоус, начальник караула ДПРЧ № 8 Харкова
Они более педантичны, у них все алгоритмы прописаны, как действовать. Но они не работали в таких условиях, как мы. Во-первых, это постоянные разрушения, во-вторых, это угроза повторных обстрелов, нужно все было сделать как можно быстрее и безопаснее. И они бы так не смогли.
Спелеолог з Польщі вже працював з харківськими надзвичайниками та зараз приїхав знову щоб залишитися на всю зиму. Єжи координує гуманітарну допомогу від польського благодійного фонду.
Єжи Юрчинський, волонтер
Я был тут летом, работал с пожарными на крышах, я подземный альпинист, спелеолог. И мы познакомились и дружим и я вернулся на зиму в Харьков. Потому что летом было одно, а теперь есть критичные моменты и этот страшно. Может ракеты не прилетают и нет взрывов, но это гуманитарная война. Каждый день смотрим прогноз погоды, мороз пришел, мы звоним в Польшу, покупаем генераторы и все, чтобы этой зимой было тепло, тут в Харькове и в области. Пожарные – герои, но те, кто как Сергей работают на высоте, на крышах – это суперпрофессионалы. Потому что когда ты работаешь на высоте, на крыше, к тебе смерть может придти с любой стороны. Одна ошибка и будет смерть. А когда ты работаешь во время войны, ты вообще ничего не знаешь – тут бомбы прилетают, тут обрыв. Это огромный профессионализм и отвага. Это супер.
Завдяки Єжи одна з пожежних частин отримала два новеньких укомплектованих спецавтомобіля.
Роман Качанов, начальник ДПРЧ №11 Харкова
У нас на Індустріальному був прильот. Він каже – я з тобою поїду. Ми поїхали на старих ЗІЛах, дві машини були в ремонті. Він каже шо це? Я – та отак. Там четверо загиблих було, великі руйнування від Градів. Він одразу вийшов на зв’язок зі своїм офісом і вони кажуть – як вам допомогти. Я кажу – дайте дві пожежні машини. І він каже – добре, ми подумаємо.
Машина працює на повну, а з цим обладнанням вже й довелося врятувати життя.
Роман Качанов, начальник ДПРЧ №11 Харкова
На Жасміновому бульварі дідуся дістали. Все що потрібно є, і бензопила, і ці дуже гарні пристрої. Це домкрат, а це «челюсті життя». Вони можуть розрізати, розжати, працюють на акумуляторах. Весь світ на таких працює. І дуже важливо на це переходити, тому що це швидкість, а швидкість – че час та життя.
Міжнародну допомога харківські рятувальники отримують постійно. Так, спецавтомобілі з додатковими резервуарами води дозволяють виконувати завдання в умовах постійних атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Олександр Волобуєв, начальник ГУ ДСНС в Харківській обл.
Під час бомбардувань виключається електроенергія, немає водопостачання і лише за рахунок того, що ми більше викликаємо автоцистерн з великим об’ємом води – нам легше гасити пожежі і ліквідовувати надзвичайні ситуації.
Останнє надходження з Польщі – генератори та апарати захисту органів зору та дихання.
