Публічні бібліотеки усіх районів Харкова отримали нові україномовні видання сучасних авторів для всіх вікових категорій у рамках програми поповнення фондів.
Про це повідомляє міськрада.
Програму реалізовує Український інститут книги.
Загалом до харківських бібліотек надійшло майже 1,7 тис. примірників. Зокрема, це історична, художня, дитяча пізнавальна література тощо.
Тернопільській обласній бібліотеці для дітей відмовилася видавати книги переселенцю Святославу, аргументуючи це тим, що хлопчик у місті нібито «чужий».
Про цю історію у Facebook розповіла мама хлопчика Катерина, повідомляє УНІАН.
За словами жінки, читання є найулюбленішим хобі Святослава. Понад два роки хлопчик ходив у міську бібліотеку біля школи. Перечитав багато, жодних нарікань не мав.
В черговий візит бібліотекар порадила звернутись до значно більшої обласної бібліотеки.
«І ось тут ми дізналися, що дитина в Тернополі “не своя”, а які можуть бути книги для не своїх? За 2 обрані книги (старенькі й в ганебному стані) на абонементі нам виставили рахунок у 600 грн. Така, типу, застава, бо довіри до нас нема. Ми щиро здивувалися. На що почули оце все про “можете написати «слава росії», «такі як ви вже багато книг у нас потягли». Але ж які ми? Офіційно зареєстровані в місті, працюємо, навчаємось – дитина в місцевій школі, має відмінні успіхи. Сказати, що Свят засмутився – це нічого не сказати», – поділилася жінка.
За словами Катерини, при їхній присутності іншим дітям без проблем видали книги. Неприховану дискримінацію мати вирішила обговорити із директоркою бібліотеки та її заступницею.
Годинна розмова про неприпустимість дискримінації зіпсувала сторонам настрій, але книги дитині вирішили все ж видати на загальних засадах.
«Прочитали. Приходимо здавати – вчасно, книги цілі. Перше, що каже бібліотекар – більше вам книг без застави не дамо. Чому? Розмовляйте з директоркою – так написали на вашому формулярі. Далі знову тривала розмова з директоркою, її заступницею. Знову чуємо всі догми світу про переселенців, яким не можна довіряти хоч скільки б вони жили в Тернополі. Намагаюсь спокійно апелювати до Конституції, де всі громадяни рівні тощо. У відповідь – або платіть, або ідіть, або поліцію викликаємо», – зазначила жінка.
Мати Святослава зазначила, що така поведінка працівників бібліотеки є нормою, а адекватною виявилася хіба прибиральниця.
Саме таку маніпуляцію співробітникам Харківської державної наукової бібліотеки імені Короленка доведеться провести майже із кожним її екземпляром. Пилу, бруду та, головне, битого скла тут і досі чимало. Його збирають та вимітають вже більш ніж півтора року, але воно з’являється знову і знову. Вибухи, що лунали у середмісті Харкова навесні 2022 року знищили майже всі вікна у головній будівлі та обох книгосховищах.
Наталія Петренко, директорка Харківської державної наукової бібліотеки ім. Короленка
От зараз ми у великій читальній залі, тут особливість цього залу це 8 напівциркулярних вікон і зараз вони забиті, але якщо подивитися на малюнки, на проєкти Бекетова, то можна побачити їх унікальність і це такий красивий дизайн вікон, який необхідно буде відновити і відремонтувати.
Дуже болючою втратою для архітектурної пам’ятки, що була побудована більш як 120 років тому за проєктом видатного українського архітектора Олексія Бекетова, став славнозвісний «світловий ліхтар». Він завжди залишався своєрідною «родзинкою» цієї книгозбірні.
Наталія Петренко, директорка Харківської державної наукової бібліотеки ім. Короленка
Світловий ліхтар був зведений над атріумом книгозбірні, над мармуровими сходами, які ведуть у велику читацьку залу бібліотеки та кожен відвідувач, кожен читач, містяни наші, вони захоплювалися вітражами, які прикрашали цей світловий ліхтар і це дозволяло та освітлювати книгозбірню, це була окраса.
Над бекетівським ліхтарем нині вже встановили своєрідне захисне покриття. Воно дозволить захистити приміщення бібліотеки від опадів, пилу та бруду. Так само тимчасово підручними матеріалами вже позакривали й всі вибиті вибуховими хвилями вікна. Близько одного мільйона гривень на усі ці протиаварійні заходи виділили європейські благодійні фонди. Завершується і робота над дахом головної будівлі бібліотеки, який теж не пережив нашестя рашистських загарбників. Перед тим, як покласти захисне покриття, будівельники замінюють або укріплюють опорні балки.
Олександр Лазарєв, будівельник
Это мы стянули балку, т.е. мы поменяли балку, стянули тут ее, так же, как там. Накинули щелку, стянули ее. Щелка это доска, стягиваем, ремонтируем балку таким способом.
Пошкоджені дахи усіх трьох будівель книгозбірні стали найбільшим клопотом для її співробітників. Взимку та навесні волога таки потрапила в середину та трохи попсувала фонди, що зберігаються в обох книгосховищах – у старому та так званому «новому». Загалом було пошкоджено близько 5 тисяч примірників, переважно періодичних видань кінця 90-х початку 2-тисячних років. Але усі рідкісні та раритетні екземпляри тут зберегли.
Валентина Михайленко, головний бібліотекар відділу наукової організації та використання основного фонду
Дах пошкоджено, протікав, там було льоду багато, снігу, все це розморожувалось і попадало на фонд, фонд замокав, тож нам приходилось витягувати фонд, який замок і своїми силами розвішували як могли, просушували як могли, опалення не було.
Не зважаючи на те, що систему встигли злити у перші ж дні війни – чавунні радіатори від потужних вибухів майже всі полопалися. Аби запустити її заново, треба повністю міняти усе, а це дуже великі кошти, яких зараз в закладу просто немає. Тож цієї зими бібліотека залишиться без опалення, а співробітникам знову доведеться пильнувати, аби волога, яка інколи все ж потрапляє всередину, не зіпсувала примірники.
Оксана Непочатова, завідувачка відділу використання основного фонду
Це перш за все моніторинг фонду, бо буде сиро, холодно, книги можуть псуватися. вам уже казали, може бути пліснява, жучки, так що все це тільки моніторинг, виявлення фонду.
Зважаючи на те, що у фондах наукової бібліотеки імені Короленка зараз зберігається понад 7 мільйонів екземплярів, роботи буде чимало. Та разом із тим співробітники установи, що виїхали подалі від Харкова із початком війни, вже потроху повертаються додому. Бібліотека зараз працює в онлайн режимі, але разом із тим тричі на тиждень сюди можна прийти та вибрати потрібну літературу, навіть дитячу. Але передусім попит має тематична та наукова література.
Вікторія Рябініна, завідувачка сектору контролю та реєстрації користувачів
Дуже багато має попит література з психології, бо це зараз дуже нагальна тема, люди повертаються в Україну і, на жаль, стикаються з різними психологічними проблемами. Ми намагаємося задовольнити їх потреби.
Аби Харківська державна наукова бібліотека імені Короленка змогла знову повноцінно працювати й зробити повний ремонт, треба щонайменше 70 мільйонів гривень, каже директорка Наталія Петренко. І це за умови, що вдасться уникнути більших руйнувань. Та оптимізму тут не втрачають й потроху збирають необхідні документи та креслення – бо мають надію повернути архітектурній пам’ятці автентичний бекетівський вигляд, який трохи змінився після 2-ї світової війни. Тоді будівля також була сильно зруйнована, та дещо змінила свій вигляд. А поки що тут відкрили благодійний рахунок, куди усі небайдужі можуть перерахувати гроші.
Публічні бібліотеки Харкова отримують україномовні книги завдяки співпраці з авторами, видавництвами, благодійними фондами, громадськими та волонтерськими організаціями.
Як повідомили в Департаменті культури, зокрема, зусиллями Центральної дитячої бібліотеки Новобаварського району до просвітницького волонтерства приєдналося понад 80 українських видавництв, Київський музей Чорнобиля, Інститути української мови та народознавства Академії наук України та інші, кажуть у міськраді.
Загалом централізована бібліотечна система Новобаварського району безкоштовно отримала більше 1,5 тис. книг і 1,1 тис. примірників журналів і брошур.
Крім того, за фінансової підтримки «AHEAD Ukraine» у Центральній дитячій бібліотеці працюватиме безплатний онлайн-гурток з вивчення англійської мови.
За інформацією департаменту, фонди централізованих бібліотечних систем міста Харкова становлять близько 2,4 млн екземплярів, з них 787 тис. – українською мовою.
34 публічні бібліотеки міста Харкова подали заявки на участь у пілотному проєкті «Польська полиця в Україні», ініційованому Українським інститутом книги.
Як повідомили в Департаменті культури, упродовж року кожна з учасниць отримає комплект із 10-15 нових книг для створення книжкової полиці польської літератури.
Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського та філії ЦБС Шевченківського району вдруге беруть участь у цьому проєкті. Крім того, у червні 2021 року Генеральне консульство Республіки Польща у Харкові та Міжнародне товариство польських підприємців в Україні подарували бібліотеці ім. В. Г. Бєлінського книги польською та українською мовами. Зараз у бібліотеці відновлено виставку цих книг.
Джерело: Харківська міськрада
Як повідомили у Департаменті культури, для харків’ян підготували лекції, дискусії та вікторини, щоб обговорити потенційні загрози від онлайн-ресурсів, соціальних мереж та торгових майданчиків у мережі, а також навчити розпізнавати фейкову інформацію, правильно реагувати на спроби маніпулювання та аб’юзу.
Зокрема, бібліотека-філія № 11 сімейного читання Шевченківського району підготувала онлайн-тренінг для дітей та батьків «Інтернет-загрози для дітей».
А у Центральній бібліотеці імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка Холодногірського району пройшла година корисної інформації «Кібер-подорож: очікування та реальність», де, щоб вберегтись від шахраїв, користувачам порадили нікому не надавати свою особисту інформацію та паролі, не відкривати підозрілі електронні листи та встановити антивірус.
