Друге березня 2022 року. До кінця робочого дня у цій аптеці залишалося усього пів години. Ніна Жук та Людмила Потабрик саме приймали товар. Ажіотаж на ліки у перші місяці війни у Харкові був чималим. Російська ракета, що прилетіла у самісіньке середмістя Харкова, внесла свої корективи й у роботу аптеки, й у життя обох провізорок. Що сталося – вони навіть не зрозуміли.
Ніна Жук, харків’янка
После того, как был взрыв, я пришла на секунду в себя, не понимала, как это, что .то, все лицо как в воде, думаю, откуда это, а это оказалась не вода, это все кровь была.
Людмила Потабрик, харків’янка
Друга група інвалідності, втрата працездатності 70% у мене, бо це голова і від вибухонебезпечних предметів… і так от…
19-річна Діана отримала такі важкі поранення, що лікарі навіть не робили жодних прогнозів щодо її подальшого майбутнього. Дуже довго дівчина була у комі, потім було кілька складних операцій, далі – довготривала реабілітація. Ще й досі з Діаною працюють психологи.
Діана Зубченко, харків’янка
О, пів року! З 6 березня, як мене привезли, потім реабілітація, потім операція планова, пластину, потім ще око повністю видаляли.. в мене був осколок в лівому оці…
Наталка Мірошник трохи старша за Діану, їй 21. Мінно-вибухову травму вона отримала на окупованій території, тож звертатися по допомогу довелося до російських лікарів. У польовий шпиталь її доправили солдати у кузові вантажівки.
Наталія Мірошник, харків’янка
Нормально. Только телефон сначала украли, а потом положили под носилки и сказали, что он сам выпал.
Аби врятувати доньку, каже мама Наталки, їй довелося у повному сенсі цього слова кидатися під танки та військові Урали. Адже потрапити на контрольовану нашими воїнами територію тоді було неможливо – виїзди на Харків були заблоковані, а вогонь рашисти відкривали без попередження.
Оксана Мірошник, харків’янка
Привезли нас в липецкую больницу, там встретили ихние, начали оказывать помощь правда, чтоо-то там зашивать, капельницу капать. Говорят, мы вас повезем на белгород. Ну в нас выхода не было, мне нужно было спасать ребенка.
Психолог Наталя Ушакова запевняє: кожна фізіологічна травма – це помножена на десять психологічна. Пані Наталя в рамках проєкту соціального захисту допомагає цивільним, що отримали подібні травми та каліцтва. Поки що такі люди в Україні фактично беззахисні й це треба якнайшвидше змінити, говорить психолог.
Наталя Ушакова, психолог
Це має бути системна робота на рівні держави, а не на рівні одного міста. На рівні держави, це повинна бути структура, повинна бути первинна реабілітація, повинна бути вторинна, фізична +психологічна, яка продумана до самих маленьких дрібничок, бо кожна людина це всесвіт і налаштувати його досить непросто.
До того ж, додає голова благодійного фонду «Розвиток та соціальна справедливість України» Ольга Рідна, майже кожен із тих, хто зіткнувся із «руськім міром», потребує тривалого лікування та не менш тривалої реабілітації. І треба ще враховувати, що майже завжди поранення супроводжується втратою працездатності, говорить Ольга.
Ольга Рідна, голова БФ «Розвиток та соціальна справедливість України»
Чомусь у нас досі люди, які отримали поранення вони досі не виділені в окрему вразливу категорію. Поки вони не оформили інвалідність вони, на жаль не мають підтримки, не мають пенсії, ніяких виплат і тому вимушені за свій рахунок лікуватися, реабілітуватися. А багато з них просто не можуть працювати і залишаються просто без засобів до існування.
А ще, зазначає юрист фонду Дмитро Влащенко, мало хто з цих людей знає, що може отримати не просто інвалідність загального захворювання, а статус інвалідів війни. І це не лише збільшення кількості пільг, а ще й можливість в майбутньому претендувати на компенсації від держави-терористки. Щоправда, із цим теж є певні труднощі.
Титр: Дмитро Влащенко, юрист БФ «Розвиток та соціальна справедливість України»
Є такі люди, яким відмовляють. Чому? Тому що, наприклад, особа отримала поранення внаслідок пострілу, вибуху, мінно-підривної діяльності. Їй може дадуть довідку, але якщо особу привалило, наприклад, плитою від будинку в який прилетіла ракета, то він не отримав поранення, він отримав травму.
І хоча російські ракети летять не тільки у Харків або Запоріжжя, а ще й у Дніпро, Вінницю чи Львів, зараз за законом інвалідом війни може бути визнана лише та особа, яка отримала поранення, або ушкодження здоров’я на території, де велися бойові дії. Тож юристи та волонтери фонду нині готують засновані на практиці пропозиції щодо змін у законодавство – аби захистити таку вкрай вразливу категорію людей.
Ольга Рідна, голова БФ «Розвиток та соціальна справедливість України»
На рівні держави ми хочемо ініціювати, щоб була матеріальна підтримка, ну грошові виплати, як от ВПО, як іншим категоріям, щоб ця категорія поранених, яких десятки тисяч по всій Україні вони отримували виплати матеріальні, щоб хоч якось покривали їхні найнеобхідніші потреби.
Ніна Жук, харків’янка
Добиваемся того, чтоб нам было за что лечиться, потому что лекарства аптека за спасибо не даст и их нужно купить.
Так зараз виглядає аптека, в якій було поранено Ніну та Людмилу. Вона відремонтована та обслуговує відвідувачів. У жінок в перспективі ще ціла купа операцій та психологічна реабілітація, бо людський організм так швидко відновити не завжди можна. Ніна, приміром, ще й досі не наважилася бодай на хвилинку переступити поріг цієї аптеки.
