Коломойський

24 жовтня Шевченківський районний суд Києва залишив Ігоря Коломойського під вартою.

Адвокати клопотали про зміну запобіжного заходу з перебування під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на погіршення здоровʼя Коломойського, повідомляє Судово-юридична газета.

Телеведуча Алла Мазур, депутат від «Слуги Народу» Сергій Демченко та головний рабин Дніпра Шмуель Камінецький пропонували взяти Коломойського на поруки. Та захист отримав чергову відмову.

Суд відмовився змінювати запобіжний захід.

Запобіжний захід залишився таким же – утримання під вартою із можливістю застави у розмірі 3,8 млрд грн.

Апеляційний суд залишив у силі ухвалу про майже 3,9 млрд грн застави для бізнесмена Ігоря Коломойського.

Як повідомляє УНІАН, відповідне рішення ухвалила колегія Київського апеляційного суду сьогодні, 6 жовтня.

Захист просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою з альтернативою застави у 509 млн грн до тримання під вартою із майже 3,9 млрд грн застави.

Адвокати бізнесмена у своїй апеляційній скарзі вчергове наголосили на тому, що підозра та обраний йому запобіжний захід є, на їхню думку, необгрунтованими та невмотивованими.

Крім того, захист підкреслив, що такий запобіжний захід є несумісний зі станом здоров’я Коломойського, адже він має постійно приймати певний тип ліків та перебувати під наглядом лікаря.

Також в апеляційній скарзі йдеться про те, що бізнесмен не має коштів для внесення визначеної судом застави, що дозволило б йому вийти з-під варти.

Порадившись та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила відмовити захисникам у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції про зміну запобіжного заходу без змін.

Російський регулятор росфінмоніторинг вніс українського олігарха Ігоря Коломойського до реєстру «терористів та екстремістів». При чому він потрапив до національної частини реєстру, куди зазвичай додають людей із російським громадянством, повідомляє Радіо Свобода із посиланням на сайт «Настоящее время».

Крім того, у росії Коломойського звинувачують у застосуванні забороненої зброї на сході України. За версією російського слідства, Коломойський брав участь у військовій операції проти бойовиків. У 2014 році Басманний суд москви заочно заарештував Коломойського. В Україні він перебуває під вартою за кількома звинуваченнями. США внесли Коломойського до «чорного списку корупціонерів».

Також до російського списку «терористів та екстремістів» потрапили ексглава МВС Арсен Аваков, колишній командир українського батальйону «Айдар» Сергій Мельничук, колишній нардеп України Олег Ляшко, український військовий Костянтин Гришин та командир полку «Азов» Андрій Білецький.

У тих, хто потрапив до списку росфінмоніторингу, блокують всі рахунки і банківські картки та накладають стосовно них низку інших обмежень.

Суд розгляне скаргу олігарха на обрання йому запобіжного заходу.

Йому призначили тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 509 млн грн, повідомляє Радіо Свобода.

Журналістам Коломойський сказав, що чекає від суду «справедливості» та додав, що тримають в «нормальних умовах».

Також в зал засідання прийшли працівники 1+1 – Мосейчук, Горбунов, ексміністр Ткаченко.

Шевченківський райсуд Києва збільшив розмір застави бізнесмену Ігорю Коломойському — з майже 510 мільйонів до понад 3,8 мільярда гривень.

Суд лише частково задовільнив клопотання прокуратури, яка просила залог у майже 5,8 мільярдів гривень у звʼязку із новою підозрою бізнесмену та «пропорційно завданій шкоді», повідомляє Судово-юридична газета.

Як пишуть «Ґрати», наразі бізнесмен заставу не планує вносити.

СБУ та БЕБ вважають, що Коломойський причетний до фальсифікації платіжних документів та відмиванні доходів, отриманих нелегальним шляхом у розмірі 5,8 мільярда гривень у період з 2013 по 2014 роки. Бізнесмен все заперечує.

Ігор Коломойський після арешту 2 вересня перебуває під вартою в ізоляторі СБУ.

Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки та Офіс Генерального прокурора викрили нові факти злочинної діяльності власника великої фінансово-промислової групи Ігоря Коломойського.

За матеріалами СБУ йому повідомлено про додаткову підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

▪️ ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення);
▪️ ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах);
▪️ ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом).

За даними слідства, у період з 2013 по 2014 роки Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн.

Для цього фігурант створив злочинне угруповання, яке складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником та акціонером.

Протягом вказаного періоду члени цього угруповання дозволили Коломойському нібито робити систематичні фіктивні «внески готівки у касу банку», хоча насправді ніяких внесків банк не отримував.

За версією слідства, така «схема» загалом дозволила фігуранту отримати 5,8 млрд грн, що на той період було еквівалентно понад 700 млн дол. США.

Потім ці фейкові «внески» були зараховані на особистий рахунок Коломойського і стали реальними безготівковими коштами.

Щоб легалізувати віртуальні активи, Коломойський розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності. Зокрема, віддавав їх як позики та розраховувався ними за кредити підконтрольних йому підприємств, виводив їх за кордон, переводив у готівку і знімав у відділеннях банку.

Наразі досудове розслідування триває.

Проводиться комплекс заходів для встановлення всіх обставин незаконної діяльності та притягнення винних до відповідальності.

7 вересня 2023 року детективи НАБУ за погодження керівника САП повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ «ПриватБанк» та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.

Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент Голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю.

Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох. Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк». Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу «ПриватБанку» на виконання вимог Національного банку України.

Наразі серед підозрюваних:

• колишній кінцевий бенефіціарний власник ПАТ КБ «ПриватБанк», організатор групи;
• колишній Голова Правління ПАТ КБ «ПриватБанк»; 
• заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з АТ КБ «ПриватБанк»; 
• заступник Голови Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» – директор казначейства; 
• начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «ПриватБанк»; 
• заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк». 

Дії осіб кваліфіковано за статтями 191, 209, 366 Кримінального кодексу України. Заступника керівника напрямку – директора департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з АТ КБ «ПриватБанк» затримано у порядку ст. 208 КПК. Досудове розслідування триває.

Це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами «ПриватБанку». У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду.

Нагадаємо, в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн дол. США (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам «ПриватБанку» злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.

Корупційні зловживання у банку розслідували різні правоохоронні органи. Однак восени 2019 року Генеральний прокурор визначив підслідність у всіх цих справах за детективами НАБУ. Загальний обсяг матеріалів по всіх епізодах наразі перевищує 2500 томів, а справа є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів.

Тримання під вартою на 2 місяці з альтернативою застави в понад 509 млн грн – Коломойському обрали запобіжний захід.

Розгляд тривав у Шевченківському райсуді Києва. Коломойський і сам приїхав туди. Про це повідомляє Громадське.

Він сказав журналістам, що не знає, в чому його обвинувачують. З матеріалами підозр буцімто ознайомився «дуже швидко, поверхово» і не погоджується з ними.

Суд відбувався в закритому режимі на прохання олігарха.

Прокурори клопотали про арешт з альтернативою застави у 570 млн грн. Це була б рекордна застава для України. Наразі найбільшою вважається 523 млн грн для Романа Насірова.

Нагадаємо, вранці 2 вересня Коломойському вручили підозру. За даними слідства, протягом 2013-2020 років він легалізував понад пів мільярда грн, вивівши їх за кордон.