В українському представництві Philip Morris розповіли, чому корпорація будує новий завод на Львівщині та що чекає на харківську фабрику.
На українському ринку сигарет 90% легальної продукції виробляє та реалізує «велика четвірка» світових тютюнових корпорацій. Найбільша з них – Philip Morris International (PMI), пише ЛІГА.net.
У 2016 році «Філіп Морріс» мала частку понад 14% у світовому ринку сигарет. На другому місці British American Tobacco (BAT) – понад 11% світового ринку. Далі йде Japan Tobacco International (JTI) – понад 8% ринку. Замикає четвірку Imperial Tobacco (IT) – близько 4%.
Найбільшою тютюновою компанією у світі є китайський монополіст Chinese National Tobacco Company (CNTC). В перерахунку на споживання сигарет у світі, він займає частку в 40%, хоч працює майже виключно в Китаї.
В тому самому порядку, хоч і в більших пропорціях, гравці четвірки представлені на ринку сигарет в Україні. В кожної тут своя тютюнова фабрика. Ці фабрики працювали, зокрема, і на експорт. Сьогодні виробництво в країні спрямоване лише на внутрішній попит, який просів через війну та зростання частки нелегальної продукції.
Про те, в якому стані зараз харківська фабрика та чи є можливість відновити виробництво, розповідає керівник українського представництва Philip Morris Максим Барабаш.
Що з зараз харківською фабрикою? Вона знищена чи зупинена через перманентну ракетну небезпеку?
– На початку травня 2022 року на територію харківської фабрики було влучання ворожої ракети. Пожежу оперативно погасили. Сама виробнича лінія не постраждала, лише адмінбудівля.
Щодо пошкоджень, то вони некритичні й адмінбудівлю можна відновити. Виробництво можна запустити. Проте таке рішення не ухвалювалося, бо загроза подальших обстрілів залишається дуже високою. Запуск виробництва – це складний процес, який займає декілька місяців. Фабрику не можна постійно запускати і зупиняти залежно від безпекової ситуації в регіоні.
Я був там місяць тому. Технічно відновити виробництво нескладно. Але це означатиме поставити під великий ризик життя 300-400 працівників. А цього ми робити не можемо.
Враховуючи, що ви заявили про будівництво нової фабрики на заході України за $30 млн, після війни ви можете мати два виробничих майданчики? Хіба вам потрібні дві фабрики?
– Ми розуміємо, що у середньостроковій перспективі нам буде надзвичайно складно повноцінно запустити Харків. А власне локальне виробництво для повного забезпечення українського ринку нам потрібне якомога швидше.
У довгостроковій перспективі, якщо не зміниться регулювання, нам не потрібні дві тютюнові фабрики в Україні.
Якою буде потужність виробництва нової фабрики на заході України порівняно з харківською?
– Харківська фабрика має потужність виробництва 40 млрд сигарет на рік. Це багато. Фабрика будувалась у 2006 році. Тоді й український легальний ринок був більшим. І було багато експорту.
До широкомасштабного вторгнення фабрика працювала на половину потужності. І з цих 20 млрд сигарет, що вироблялись, половина йшла на експорт. До речі, найбільшою країною, яка купувала продукцію нашої фабрики, була Японія.
Інша половина – 10 млрд сигарет – йшла на внутрішній ринок. Через війну нам довелось виробляти продукцію на інших фабриках PMI за кордоном, щоб забезпечити український ринок.
Український ринок під час війни знизився майже на 20% через тимчасову втрату територій та міграцію людей. До того ж скоротилась наша частка на ринку через зупинку нашого виробництва, тоді як конкуренти продовжували працювати. Їхні виробництва були у більш безпечних місцях.
Чи не простіше було просто вивезти на захід частину обладнання з Харкова?
Ми не плануємо закривати наше харківське виробництво, і фабрика закрита тимчасово у зв’язку з безпековою ситуацією. Тому для нової фабрики було доцільніше закупити обладнання за кордоном, завезти його на Львівщину і встановити там.
Про «тіньовий ринок», відновлення виробництва сигарет в Україні, політику регулювання акцизів та невихід з російського ринку – читайте в інтерв’ю з Максимом Барабашом LIGA.net.