Через російську навалу приватний підприємець Петро Дрогальчук втратив своє унікальне виробництво. Тепер воно виглядає ось так – понівечене обладнання, зруйновані стіни та уламки від російських градів та ракет, що валяються просто під ногами.
Петро Дрогальчук, приватний підприємець
Техніка та обладнання майже все згоріло. Це десь близько 5 мільйонів гривень. Зробили тільки лабораторію за євростандартами. Зараз в обласних лікарнях не такий порядок, як у мене там був… все в плиточці, натяжні стелі, теплі підлоги.
Косметика на основі равликового продукту – дуже якісного муцину – вже пройшла міжнародну сертифікацію, каже Петро Дрогальчук. На неї чекали в Бельгії та Нідерландах і підприємець мав надію, що незабаром почне отримувати прибуток від бізнесу, та сталося не так, як гадалося. Росіяни зруйнували усі сподівання.
Петро Дрогальчук, приватний підприємець
Бігав як бобік під обстрілами. Зайду на ферму годувати… ми ж займалися повністю репродукцією, косметикою, всім. Ми зайнялись весною репродукцією малька – равлика вирощували. Піду увечері годувати – обстріл. Вибіг, подивився – треба тікати. Додому приїхав. В погребі посидів. Закінчився обстріл – поїхав туди. Попрацював – і знов таке ж…
Петру все доводилося робити самому, майже всі працівники ферми на той час з села вже поїхали. Якомога далі від постійних обстрілів Петро вивіз і власну родину, та все ж знаходив час і для того, аби разом з односельцями допомагати нашим бійцям – поблизу села тоді проходила лінія оборони. Волонтери готували гарячу їжу, возили чай та каву, робили усе, щоб полегшити життя українських захисників.
Петро Дрогальчук, приватний підприємець
І жінки стояли. Нам було прикро, що дівчата 35-40 років стоять в амуніції, замерзлі. Запрошували додому, в теплі поспати, сказали – ми своїх не кидаємо, всі стояли. Ми допомагали чим могли. Доводилось і ранених вивозить… в мене була «Нивка», на ній возив.
А у липні клопоту в Петра поменшало – кількома ракетами рашисти позбавили підприємця добре збудованого бізнесу та надії на спокійне й заможне життя.
Петро Дрогальчук, приватний підприємець
Я ж думав, у мене буде забезпечена старість. Обманули вони мене, позбавили усього…
Разом із фермою згоріло кілька тонн равликового м’яса, панцири та коштовне імпортне обладнання. Втім, складати руки чоловік і не думає. Каже, майже 40 років тому він вже починав усе заново, коли з рідної землі його зігнала аварія на Чорнобильській АЕС. А тепер, запевняє Петро, і ця земля вже стала рідною, і технології збереглися, і досвід є, і розуміння, що та як робити також. Та й громада зацікавлена в тому, аби таких підприємств тут було багато, адже це й допомога місцевому бюджету, і робочі місця для односельців.
Людмила Коваль, староста Калиновецького старостинського округу Золочівської громади
Десь чоловік 8 було, так. Тут вони ж і мили ці равлики, він тут і платив їм… А тепер – ні равликів, ні роботи, нічого немає, і виробництва немає.
Тож, аби відновити равликову ферму, треба лише гроші. За підрахунками Петра Дрогальчука, це кругленька сума у 200-300 тисяч доларів. Та охочі вкластися у такий бізнес вже є, визнає підприємець. Тож, треба лише одне – вгамувати осатанілих сусідів.
Петро Дрогальчук, приватний підприємець
Якщо буде на все воля Божа, якщо наші сусіди, ось вони за кордоном, перестануть нас тероризувати, будемо відновлюватися.
