Кількість загиблих унаслідок ракетних ударів російсько-окупаційних військ по Краматорську 27 червня зросла до 13 людей – у лікарні загинула українська письменниця Вікторія Амеліна.
Про це повідомила громадська організація «Український ПЕН», пише Громадське.
Вікторія загинула 1 липня в лікарні Мечникова у Дніпрі. У жінки було поранення, несумісне із життям. В організації уточнили, що розповідають про її загибель після того, як про це дізналися всі її рідні та з їхньої згоди.
Вікторія Амеліна 27 червня перебувала у Краматорську разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників.
Коли вони вечеряли в ресторані Ria Lounge у центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Вікторія отримала тяжкі поранення.
«Найближчим часом рідні повідомлять про час і місце прощання з Вікторією у Києві та Львові. Для нас, рідних, друзів і колег Вікторії, надзвичайно важливо, щоб засновані нею культурні ініціативи тривали. Згодом ми поділимося з вами інформацією про те, як усі небайдужі зможуть підтримати справу її життя», – зазначили в ГО.
Більше про загиблу письменницю
Вікторія Амеліна – українська письменниця, членкиня Українського ПЕН. Через повномасштабну війну рф проти України вона з літа 2022 року приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds.
Вона народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися до України. 2007 року здобула ступінь магістра комп’ютерних технологій із відзнакою у «Львівській політехніці». У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
2014 року вийшов дебютний роман Вікторії «Синдром листопаду, або Homo Compatiens». Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії «ЛітАкцент року – 2014». Наступного року роман перевидали, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
Того ж 2015 року Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. У 2016 році вийшла її перша дитяча книжка «Хтось, або Водяне Серце». Наступна її книжка для дітей «Е-е-есторії екскаватора Еки»побачила світ у 2021 році.
У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшов друком другий роман Вікторії «Дім для Дома». Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: «ЛітАкцент року – 2017», Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала «Дім для Дома» найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувались у перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман «Дім для Дома» переклали іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
У Truth Hounds із 2022 року жінка працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема в Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
Водночас Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, яка незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповіла про українських жінок, які документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни.
Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості та створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.