Розірвані душі, розірвані сім’ї, сльози рідних від того болю, що несе із собою кожна російська ракета, кожний снаряд…
Днями прикордонники відвідали мати та дружину полеглого воїна, прикордонника Руслана Михайлова, який загинув під час виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії рф проти України. Це одна із багатьох історій незламних українців, яка назавжди залишиться на кривавих руках країни агресора.
«Він народився у Донецькій області. Зростав файним хлопцем, завжди жартував та посміхався. У 2010 році закінчив Сумський державний педагогічний університет ім. Макаренка. Трішки попрацювавши викладачем Руслан перекваліфікувався та змінив напрямок своєї роботи. У 2011 році вступив до лав Держприкордонслужби України. Перші роки проходив службу у Херсонській області, згодом перевівся до зони проведення АТО, де отримав поранення», – розповідає Ніна Іванівна, мати прикордонника.
«У 2016 році Руслан був нагороджений медалями «Гідність та Честь» і «Захисникам Вітчизни». Потім госпіталь, відновлення та нове місце служби у Харківському прикордонному загоні, куди ми переїхали з Бахмуту ще у 2004 році. Захищаючи рідну країну, мій син загинув у лютому 2023 року… Пекучий біль назавжди залишився у моєму серці», – говорить мати захисника України.
Дружина прикордонника, пані Ірина, пригадує як вони познайомилися, як одружилися, ті позитивні емоції, коли народився син.
«Все було добре: сім’я, дитина, будували плани на майбутнє, мрії поступово здійснювалися… Але все це вщент розбито ранком 24 лютого 2022 року…», – із болем розповідає дружина воїна-прикордонника, пані Ірина.
Джерело: ДПСУ
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”