Нацгвардієць «Агроном» прийшов на строкову службу у 2021 році. Від початку повномасштабного вторгнення воює на «нулі». Нині він з побратимами з 3-ї бригади оперативного призначення б’є ворога у Бахмуті.

«Агроном» спочатку служив кулеметником. Зараз він – бойовий медик, який рятує поранених побратимів із самого пекла.

«Агроном», нацгвардієць

Вранці 24-го лютого ми вже виїхали на завдання до 602 мікрорайону Харкова. Перше, що спало на думку, – це авіанальоти на Харків. Перший авіаудар по нас, перший ГРАД, який прилетів. Потім, всі ці атаки, перші бої. Це почалося після 7-го березня, з першого такого вогневого контакту на 50-100 метрів, тут з групою ДРГ. Він дуже запам’ятався через [невелику] дистанцію контакту. Коли ти чуєш їхні голоси, бачиш їхні обличчя. Це справляє на тебе дуже сильне враження. Це були кавказці, які були під наркотиками. Ми досить довго з ними «рамсились» [вели перестрілку] через те, що ти просто стріляєш у нього, він «розлітається», але йде далі й стріляє в тебе.

Поступового українські захисники відкинули ворога якомога далі від Харкова, але він постійно намагався взяти реванш. Восени «Агроном» брав участь у контрнаступі Сил оборони України, після чого боронив позиції у районі Козачої Лопані. Невдовзі, його батальйон опинився у Майорську.

«Агроном», нацгвардієць

Прудянка: там у нас не було особливо «стрілкотні» [стрілецьких вогневих контактів], тому що більше часу артилерія працювала. Але коли заходила піхота, ДРГ, то вони були справжніми «профі» [професіоналами]. Їх було досить важко виявити. У Майорську ми поміняли військову частину зі Слов’янська. Ми заїхали, одразу окопалися і почали виконувати своє завдання на 100%. Там були «мобіки» [мобілізовані росіяни], які були погано навчені, і просто йшли масово на забій. Але там було важко і фізично, і морально, тому що ми постійно були в болоті [багно].

Тим часом загострилася ситуація на Бахмуті. Підрозділ, у якому служить «Агроном» став на захист стратегічно важливого міста, і на якому російські загарбники сконцентрували величезні сили.

«Агроном», нацгвардієць

У Бахмуті ситуація кардинально змінилася. Коли ми приїхали сюди, ми також воювали зі звичайними [регулярними] російськими військовими, не «профі» [не з професіоналами, не зі спецпризначенцями], а зі звичайною піхотою. Останнім часом на нашому напрямку з’явилися бійці ПВК «Вагнер» і ГРУ. Вони досить добре виконують свою роботу, і воюють вже не перший рік. Воювати з ними досить складно.

Тут він зустрів чи не найбільші випробування у своєму житті, згадує «Агроном». Також він розповів про особливості тактики росіян, які вони почали застосовувати на Бахмутському напрямку.

«Агроном» , нацгвардієць

«Верблюди», можна сказати, йдуть на забій. Вони підвозять боєприпаси, провізію, воду, зброю тощо для більш професійних військовослужбовців. П’ять днів тому до нас приїхали 4 верблюди, які дійсно були «заряджені» спорядженням, підготовлені. Вони підійшли до наших позицій на відстань 20 метрів і ми їх просто не помітили. А були такі, що йшли на повний зріст, без броні, без касок, без автоматів. Вони просто тягнули ящики. Дуже важко утримувати позиції через те, що росіяни розбивають усе просто з танків з відстані від двох кілометрів. Снаряди падають досить чітко. Їх тактика зараз така, що ми вигризаємо кожен будинок, кожну вулицю. Вони їх знищують, зрівнюють з землею. Щоб звідти не можливо було вести вогонь.

Наразі задача «Агроном» надання домедичної допомоги та евакуація поранених. Нерідко доводиться брати участь у вуличних сутичках. Бо виконувати свою роботу, нерідко, має під щільним вогнем противника.

«Агроном», нацгвардієць

По моїй роботі, головне, це – вивезти хлопців на пункт евакуації. І доставити до медиків, стабілізувати, якщо є можливість. Відвезти в стабілізаційний центр до лікарів. У нас було чотири дні безперервних боїв. Можна сказати, що тільки вночі на пару годин припинялися і все. Було досить багато евакуацій. У нашу машину теж прилетіла міна. Багато хлопців були поранені. Але, слава Богу, всі легко. Через пару тижнів всі хлопці будуть в черзі. Останні п’ять днів ми спимо по чотири-п’ять годин, не більше. Війна – це біль, це страждання. Це втрати з одного боку і з іншого, втрати мирного населення. Війна – це просто страшно. Водночас тут ти відчуваєш такі емоції, такий адреналін, який ти більше ніде не відчуєш. І ти просто розумієш, що це найкращі моменти твого життя. Те, що це моя земля, на якій я народився, живу і буду жити, дає мені сили. Це просто моя робота. Яку я люблю і яку я виконую.

Нагадаємо, військовослужбовці Національної гвардії є питомою складовою Сил Оборони України. Вони професійно нищать російських загарбників на всіх рубежах і напрямках, де ведуться бої за волю та суверенітет українських земель. Не є виключенням й Бахмут, де гвардійці беруть участь у вуличних боях.

Джерело: відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.