Останнім часом людей на вулицях Козачої Лопані можна перерахувати на пальцях однієї руки. І справа тут зовсім не в осені та поганій погоді. Навіть автівки тут рухаються швидко, не зупиняючись без зайвої потреби. Обстріл може початися будь-якої миті, а гатять сусіди-терористи з великих калібрів, прострілюючи майже всю територію Козачої Лопані.
– Вчора погоди не було, то й не стріляли.
– А взагалі часто летить?
– Ну конечно! Майже кожного день.
– Дуже страшно. Просто не знаєш коли. Може зараз, а може…
– Йдеш і не знаєш, що на тебе нападе.
Люди кажуть: вже звикли до того, аби весь час перебувати у стані підвищеної готовності, адже тривога тут майже ніколи не збігається з оголошеною для регіону, а тим більше для усієї країни. Ворог про свої вбивчі плани не попереджає.
Микола, житель Козачої Лопані
Не то що привикаєш, а уже дивимося, акуратненько до всього ставимося і все інше…
Валентина, жителька Козачої Лопані
Якби воно гуділо, ми б знали, а не гуде – ідеш, а відтіля летить. І куди летить, невідомо. Може дорогою йтимеш…
Але найгірше, кажуть місцеві мешканці, це те, що обстріли відбуваються тоді, коли є найбільша ймовірність поцілити у людей.
Євген, житель Козачої Лопані
Зранку собачку погодував, а тут м’ясом торгував хлопчик, він каже, та я їм давав. Побалакав, приїхав додому через час приїжджаю, а він уже лежить… Он там, бачите, он там ями, як раз метрах в 2 від нього. Перший вибух, вистріл – ні туди ні сюди. Прямо їм під ноги…як би там десь, він би втік хоча…
Розбитих будинків та будівель у Козачій Лопані з кожним обстрілом більшає. Здається, що ворог узяв собі за мету знищити геть усе на землі, що йому не скорилася. Та проводити масштабну відбудову у населених пунктах, що знаходяться на самісінькому кордоні, в так званій червоній зоні, зараз немає жодного сенсу.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської міської військової адміністрації
Сьогодні коштом фондів європейських донорів надходить нам гуманітарна допомога у вигляді будівельних пакетів. Це такі там..тенти, брезенти, планки, частково вікна.. це дає можливість людям при обстрілах хоча б принаймні врятувати їхнє житло від злив, від дощів, там.. тимчасово затягнути плівкою.
Втім, люди до Козачої Лопані все одно повертаються. Нині тут постійно мешкає більш ніж півтори тисячі людей, з них трохи більше сотні – діти.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської міської військової адміністрації
Ми закликаємо людей все ж таки, принаймні при можливості виїхати на безпечні території, бо селище обстрілюють. Але батьки на свій розсуд залишаються в селищі.
Вячеслав Задоренко запевняє: за потреби евакуювати сім’ї з дітьми або самотніх пенсіонерів є куди – тимчасове житло на такий випадок у громаді підготовлене. Тим більше, що населені пункти громади, які знаходяться трохи далі від російського кордону, вже активно відновлюються.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської міської військової адміністрації
Саме в місті Дергачах, Руська Лозова, Слатине, там іде відбудова масштабна. Відбудовуємо приватні будинки – вже по громаді більше чим півтисячі приватних домоволодінь, які були частково зруйновані, відновлено. Зараз по місту Дергачі, населених пунктах, відновлюються багатоповерхові будинки, багатоквартирні, іде така відбудова для людей.
Козачани добре розуміють, що з настанням холодів обстріли стануть ще інтенсивніше. Рашисти докладають не аби яких зусиль, щоб зробити життя українців нестерпним. Втім, запевняють, це лише посилює ненависть до росіян, а про те, щоб покинути рідну домівку, тут ніхто навіть і говорити не хоче.
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”