У Генасамблеї ООН на голосування було винесено проєкт резолюції щодо створення міжнародного механізму, який забезпечить відшкодування Україні шкоди, завданої агресією з боку Росії. Документ було ухвалено за підтримки 94 країн, проти проголосували 14 делегацій і 73 держави утрималися
Майже 50 країн виступили співавторами резолюції про створення міжнародного механізму компенсації шкоди, втрат і шкоди, а також реєстру для документування доказів і претензій
Генеральна Асамблея – найпредставницькіший орган ООН, до якого входять усі 193 держави-члени
За резолюцію проголосували 94 країни, проти – 14, 73 утрималися
Голосування відбувалося напередодні вранці, а в другій половині дня країни повернулися, щоб пояснити свої рішення
Автори документа пропонують членам Генасамблеї визнати, що Російську Федерацію має бути притягнуто до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права, скоєні нею під час агресії, а також зобов’язано відшкодувати заподіяні нею збитки. Із цією метою в документі передбачено створення міжнародного механізму, а також рекомендується заснувати міжнародний реєстр для реєстрації задокументованих доказів “збитків, втрат або шкоди, заподіяної усім зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна”
Автори проєкту посилаються на низку ухвалених цього року резолюцій Генасамблеї, у яких делегати ГА вимагають зупинити агресію проти України, засуджують гуманітарні наслідки вторгнення і підтверджують прихильність до суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України. Окрім того, у документі нагадують про постанову Міжнародного Суду від 16 березня 2022 року, що зажадав від Росії як тимчасових заходів зупинити воєнні дії в Україні.
Україна: Притягнути Росію до відповідальності
Представляючи резолюцію, посол України Сергій Кислиця використовував біблійне прислів’я про те, що “немає нічого нового під сонцем”, як мотив у всіх своїх виступах
Він наполягав на тому, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права
“Росія зробила все, щоб зруйнувати Україну – в найбуквальнішому сенсі цього слова, – зазначив Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, – З першого дня повномасштабного вторгнення Росія скидає бомби, запускає ракети та обстрілює зі всілякої зброї українські міста й села, завдаючи ударів по фабриках і заводах, житлових будівлях, школах, лікарнях і дитячих садочках. Ми всі бачили кадри з Бучі, Ірпеня, Бородянки, Маріуполя й Ізюма. Росія руйнує в Україні дороги, мости й залізничні колії. Лише за останній місяць Росія практічно знищила в Україні
Він нагадав, що в 1991 році СРСР голосував за те, щоб зобов’язати Ірак відшкодувати збитки, які ця країна завдала Кувейту.
Сімдесят сім років тому Радянський Союз зажадав і отримав репарації, назвавши це моральним правом країни, яка пережила війну й окупацію, – сказав він
Сьогодні Росія, яка претендує на роль спадкоємиці тиранії 20-го століття, робить усе можливе, щоб уникнути розплати за власну війну й окупацію, намагаючись уникнути відповідальності за скоєні нею злочини
Посол розповів про наслідки російської війни для його країни, включно з бомбардуванням житлових будинків та інфраструктури, руйнуванням майже половини енергосистеми та комунальних мереж, масовим переміщенням населення, а також такими звірствами, як убивства, зґвалтування, тортури та насильницькі депортації.
Ця пропозиція стосується не тільки Росії. Вона працюватиме на благо всіх тих, кому загрожує зараз або може загрожувати в майбутньому застосування сили, – сказав він.
Росія критикує проєкт
Виступаючи перед голосуванням, посол Росії Василь Небензя охарактеризував проєкт резолюції як “класичний приклад” того, як вузька група держав діє не на основі міжнародного права, а намагається освятити те, що є незаконним.
За його словами, “країни, які підтримали резолюцію, намагаються представити Генеральну Асамблею як судовий орган, яким вона не є”.
Ці країни хваляться тим, що вони прихильні верховенству права, але водночас зневажають саму його подобу, – додав він, говорячи російською мовою.
Небензя заявив про те, що автори резолюції хочуть отримати можливість використовувати заморожені російські активи на фінансування поставок зброї Києву і погашення боргів за вже передане озброєння.
Країни Заходу ніколи не розглядали “репарації” як спосіб спокутувати свої власні гріхи. Вони два десятиліття блокували будь-яке обговорення цієї теми в Шостому комітеті Генеральної Асамблеї та розробку будь-якого багатостороннього інструменту щодо відповідальності держав за міжнародно-протиправні діяння, – зазначив він. – Вони згадали про цю концепцію лише зараз, коли “репарації” сподобалися їм як зручний інструмент для пограбування чергової держави.
За словами Небензі, подібна резолюція “матиме системні наслідки для діяльності ООН”.
Закликаємо країни-члени усвідомити це і проголосувати проти проекту, – підсумував він.
Небензя сказав, що пропонований механізм відшкодування збитків буде створено групою країн, які вирішать, як він функціонуватиме.
ООН не відіграватиме жодної ролі в цьому процесі, оскільки пропонований механізм пропонується створити поза ООН, і ніхто не планує звітувати перед Генеральною Асамблеєю за його діяльність, – продовжив він.
Крім того, він “не сумнівається”, що фінансування здійснюватиметься із заморожених російських активів, які обчислюються мільярдами.
Західні країни вже давно хочуть розморозити ці активи, сказав він, але не для того, щоб повернути їх власнику або витратити на допомогу Україні, “а для того, щоб фінансувати свої власні поставки зброї Києву, які постійно зростають, і покривати борги за вже поставлену зброю”
Про надзвичайну спеціальну сесію
Спецсесія, нагадаємо, проводиться за рішенням Ради Безпеки, ухваленим на підставі резолюції 1950 року “Єдність в ім’я миру”. Ця процедура дає змогу обходити вето будь-кого з постійних членів Радбезу, у даному разі – Росії. Одинадцята спецсесія Генасамблеї кілька разів цього року поновлювала свою роботу на вимогу країн-членів.
Надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї розпочалася 28 лютого, тобто всього через кілька днів після початку війни в Україні
Це всього лише 11-й випадок проведення такого засідання з 1950 року, відповідно до резолюції, широко відомої як “Єдність в ім’я миру”
Резолюція 377A(V) дає Генеральній Асамблеї право розглядати питання міжнародного миру та безпеки, коли Рада Безпеки не може діяти через відсутність одностайності серед п’яти її постійних членів – Китаю, Франції, Великої Британії, США та Росії, які володіють правом вето
Нинішню спеціальну сесію було скликано після того, як Рада проголосувала за проведення засідання Генеральної Асамблеї після накладення Росією вето на резолюцію, в якій висловлювалося б співчуття з приводу нападу на Україну
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”