Верховна Рада підтримала законопроєкт про відновлення електронного декларування, однак не ухвалила головну правку про негайне відкриття реєстру декларацій. Також депутати голосували ще один закон — про притягнення до відповідальності за несвоєчасне декларування.
Про це повідомив народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк, пише Громадське.
Законопроєкт №9534 про повернення декларування прийнято в цілому, його підтримали 329 депутатів.
Депутати затвердили кілька правок до нього:
- уточнення переліку посадових осіб юридичної особи публічного права, які підпадають під антикорупційне законодавство;
- про те, що якщо вказали майно в одному розділі, а не вказали в іншому, то це не вважається злочином;
- про те, якщо майно декларується декілька років і його вже раз перевірили, то не можна повторно перевіряти.
Водночас головну правку щодо негайного відкриття декларацій провалили: за неї проголосували лише 199 парламентарів, що означає, що реєстри декларацій будуть закритими для громадськості ще рік.
Також, за словами депутатів від «Європейської Солідарності», парламентарі не підтримали правку про декларування радників Офісу президента.
Відповідальність для посадовців
У Раді також ухвалили в цілому законопроєкт №9587-д щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності високопосадовців, який передбачає зміни в Кодексі України про адмінпорушення. Як зауважила депутатка Ірина Геращенко, законопроєкт пропонує автоматизоване накладення штрафів на декларантів, які несвоєчасно подали декларацію.
Так, система електронного кабінету Єдиного державного реєстру декларацій фіксуватиме несвоєчасне подання декларації, а у НАЗК створюватимуть постанову про накладення штрафу. Він стягуватиметься навіть за поважних причин неподання, каже Геращенко. Для оскарження відведено 10 днів.
У цей законопроєкт також намагалися подати «провокативні поправки» — про дозвіл не декларувати оренду, можливість не вносити порушників в реєстр корупціонерів тощо — однак їх «збили».
Попри це, все ж набрала достатньо голосів правка про уникнення відповідальності, якщо посадовець «забув задекларувати майно» на 1,3 мільйона гривень.
Чому законопроєкт про е-декларації такий важливий?
Відновлення електронного декларування для посадовців потрібне, зокрема, для виконання Україною семи рекомендацій на шляху до вступу в ЄС. Уже в жовтні Єврокомісія має надати звіт з оцінкою виконання Україною цих кроків. В уряді запевняли, що до цього часу у Раді буде остаточно ухвалений закон щодо е-декларування.
Окрім того, на важливості відновлення декларування для чиновників наголошував Міжнародний валютний фонд. Це потрібно для виконання зобов’язань України за Меморандумом за програмою EFF.
Однак після термінового ухвалення законопроєкту у першому читанні народні депутати подали 457 правок до законопроєкту, причому багато з них є однотипними. Це могло затягнути розгляд.
А у переддень засідання голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін повідомив, що депутати на правоохоронному й антикорупційному комітетах розглянули нові правки до закону, які зокрема пропонують залишити декларації закритими.
Шабунін зазначає, що закритий реєстр декларацій порушить обіцянки влади перед міжнародними партнерами, особливо в частині вступу в ЄС. Саме тому посли G7 окремо наголосили на відкритості реєстру.
Депутат Железняк не впевнений, що чи зарахують законопроєкт про повернення декларування як виконання одного зі структурних маяків МВФ через норму, що декларації ще рік будуть закритими для громадськості.
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”