Канікули, що затягнулися: 6-річний хлопчик півроку провів у бабусі в Липцях

Автор Галина Шподарева

Перші обійми після довгої розлуки були набагато довшими – Максим не бачився із мамою з лютого. Марія каже – вперше наважилася розлучитися з сином більш ніж на кілька днів, треба було поїхати до Львова.

(( Марія

01-38 И я выхожу из поезда, смотрю новости, пишут, что началась война, все эти взрывы. Звоню родственникам – они сидят в погребе. Все это летит над ними на Харьков. Я не знала, куда бежать, я беру билет, мы выезжаем обратно в город, но уже никуда не пропускают и попасть туда было невозможно. 02-13 ))

6-річний Максим залишився в окупованих Липцях з бабусею та дідусем. Про те, як справи у дитини, доводилося дізнаватися через сусідів, які знайшли спосіб вийти на зв’язок. Весь цей жінка намагалася знайти можливість або самій потрапити до Липців, або якось вивезти дитину. Простих варіантів не було.

(( Марія

2-45 Рассказывали, что кто пытался – и на минах подрывались, и расстреливали. Напрямую вообще нет. Я искала объезд через оккупированные территории, через третьи страны. В начале мая я нашла перевозчика, мы уже договорились, а когда они заехали в город, они попали под обстрел. После этого дорогу эту закрыли и попасть было невозможно. 03-25 ))

Пришвидшити зустріч мами та сина допомогли харківські поліцейські, які доставили хлопчика у Харків. Та тепер Марія дивується, яким дорослим став її Максим за півроку.

(( Марія

06-21 Очень сильно, очень. Мне кажется, он повзрослел не на год и не на два. И изменился не внешне, а внутренне. Говорит такие вещи, которые не каждый взрослый скажет. Например, раньше он был очень переборчив в еде, а сейчас говорит – я буду есть, что дашь, сейчас не время перебирать, выпендриваться. Очень взрослые размышления. 06-52 ))

Перші кілька днів війни Максим з бабусею та дідусем майже не виходили з підвалу. Потім теж спускалися в укриття при кожному обстрілі.

(( Олена, бабуся Максима

02-01 Он мне говорил все время – это сюда или отсюда, мне в подвал идти или можно книжку дальше читать? Если б не сказки, которые он прочитал за это лето… Он только на сказках этих и выезжал. Он эту крижку вот так с собой… 02-21 ))

Ні телебачення, ні інтернету – проте були читання, письмо та математика. Й все це в екстремальних умовах – без електрики та газу. Їжу готували в літній кухні, на печі.

(( Максим

01-54 Мы сначала посидели, потом позанимались, чтением позанимались, пописали. Там ни света, ни газа, ни связи – ничего не было. Это потомне стало газа. Когда был еще газ – мы готовили в доме. А когда пропал газ – мы пошли в летнюю кухню готовить. 02-43 ))

В Липцях вже скучили за Максимом – разом із посилкою з Харкова отримали листа від онука.

(( Олена, бабуся Максима

01-09 Бабушка Лена, дедушка Саша… Он всю войну меня называл Лена, я говорю, хоть раз меня назови бабушка. А он – ты для меня Лена. А дедушка был только дедушкой… Я вас люблю. ))

Максима вже оформили в школу, тож тепер навчання продовжуватиметься он-лайн.

Канікули, що затягнулися: 6-річний хлопчик півроку провів у бабусі в Липцях 5

Ми використовуємо cookies! Добре Читати більше