Не боятися вибухів допомагає музика: як харківський повар перевчився на пекаря

Автор Галина Шподарева

В кафе в тихому центрі Харкова Дмитро працював поваром. 24 лютого приїхав на робоче місце забрати деякі речі, але залишився тут на одну нескінченну зміну.

Дмитро Жуков, повар

И мне позвонила хозяйка и предложила: Дима, ты не хочешь помогать людям? Я говорю, да, хочу, я как раз собираюсь в ТРО. Она говорит, в ТРО тебе еще не время, можешь просто помогать если что людям.

Спочатку Дмитро готував обіди, а потім перейшов до випікання хліба, якого тоді майже ніде не було. Тому довелося швидко опанувати професію пекаря та створити власний рецепт.

Дмитро Жуков, повар

Начал, грубо говоря, химичить, смотреть в интернете, потом создать сам свою технологическую карту, потому что в интернете на несколько буханок, а мне надо было производственную нагрузку, чтоб было около 40 штук.

Каже, перші дні виходило не дуже, але десь за тиждень вдалося набити руку.

Дмитро Жуков, повар

Я скажу так, я ничего не испортил. Все можно было исправить – добавить больше муки или больше воды. Бывало, оно не промешивалось, приходилось руками, потому что оно или сильно жидкое, или сильно твердое. Единственный раз, когда я испортил муку – это было, когда нам выключили свет. И у меня был замес, и он почти заканчивался, и нам выключили свет. И я ничего с этим сделать не могу – в морозилку его не засунешь, в холодильник тоже. Испечь нельзя – света нет. И это единственный раз, когда я выкинул 15 кг полностью.

Хлеб наш состоит из пяти компонентов: сахар, соль, мука, дрожжи, подсолнечное масло. Это идет 48 буханок хлеба, каждая буханка весит 350 граммов. Нужно добавлять все пропорционально: и должна быть мука высшего сорта, так как чем больше клейковины, тем оно лучше лепится.

Дмитро мешкає в приміщенні кафе постійно. Так зручніше – продукти привозять не за графіком, тому він постійно має бути на місці. Весь гардероб складається з тих речей, шо подарували волонтери. До того ж в приміщенні є підвал, там Дмитро облаштував спальне місце.

Я не знаю как эта штука называется, пенопласт? Была такая штука, она идет из 2 слоев. Потом плед, еще и еще плед. Очень удобно, привык. Недавно ночевал дома и было неудобно.

Процес роботи з тістом та випікання на паузу поставити неможливо, тому тихо на вулиці чи ні – потрібно працювати.

Дмитро Жуков, повар

Ты печешь, оно может очень сильно взрываться. Оно не столько страшно, сколько неприятно. Отвлекает и демотивирует. Чтобы не было страшно, я включал музыку погромче, чтобы не слышать этого. Сейчас покажу.

Основні клієнти Дмитра – поліція та військові, які дізнавалися про міні-пекарню від волонтерів.

Приезжали с первых дней войны. Хлеб очень вкусный, ребятам очень нравится. И большое спасибо Диме.

Середня кількість буханок в день – близько 150. Одного дня вдалося випекти 320 хлібин. За приблизним підрахунком, каже Дмитро, кількість виготовлених буханок вже перевалила за 20 тисяч.  

Не боятися вибухів допомагає музика: як харківський повар перевчився на пекаря 5

Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”

Ми використовуємо cookies! Добре Читати більше