Пані Людмила тримає портрет чоловіка Віталія Данилова. Чоловік помер у вінницькому шпиталі від поранень, яких зазнав під Бахмутом. Був життєрадісним та рішучим, розповідає жінка. На фронт пішов добровольцем.
Людмила Данилова, дружина Віталія Данилова
У нього був білий квиток. Він тричі їздив у військкомат, щоб його взяли. А потім в Харкові на Холодній горі біля метро хлопцям вручали повістки, а він підійшов і сам каже: «Я прошуся, а ви мене не берете». Пішов у добровольці. В п’ятницю йому вручили і у понеділок він пішов за речами.
Реквієм пам’яті за полеглими захисниками у Харкові розпочинається з виконання Державного гімну та хвилини мовчання.
Олександр Антоненко, батько Дмитра Антоненка
У мене у 22-му році загинув старший син. Він 24 лютого пішов на війну і 27 червня загинув. Нагороджений посмертно, названа вулиця в Харкові його іменем.
Полеглих захисників під час реквієму пам’яті у харківському метрополітені згадали поіменно. Тут зібрались рідні та побратими загиблих воїнів, священнослужителі Православної церкви України, представники місцевих органів влади.
Ігор Терехов, Харківський міський голова
Сьогодні ми схиляємо голову у пам’ять про загиблих захисниках України. О загиблих хлопцях та дівчатах, які захищали і захищають. Я вірю в це. Нашу Україну, наше славетне місто, місто героїв Харків. Завдяки їм наше місто – українське місто і місто героїв.
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”
