кіно

Американський кінорежисер, письменник і художник Девід Лінч, номінований на премію «Оскар» за найкращу режисуру за фільми «Синій оксамит», «Людина-слон» і «Малхолланд Драйв», а також співавтор новаторського телесеріалу «Твін Пікс», помер у віці 78 років.

Про це 16 січня повідомила його родина, пише Reuters.

«З глибоким жалем ми, його сім’я, повідомляємо про смерть людини і художника Девіда Лінча. У світі утворилася велика діра, коли його більше немає з нами. Але, як він казав: «Дивіться на пончик, а не на дірку», – йдеться в заяві на сторінці Лінча в Facebook.

Причина смерті не була оприлюднена. У серпні 2024 року Лінч повідомив, що у нього діагностували емфізему – хворобу легенів, спричинену багаторічним курінням.

Завдяки своїм візуально приголомшливим, тривожним і незбагненним роботам, наповненим сновидіннями і химерними образами, Лінч вважався майстром сюрреалізму і одним із найбільш новаторських режисерів свого покоління.

У 2019 році він отримав почесну нагороду «Оскар» за свої життєві досягнення.

Девід Лінч вважав за краще не пояснювати свої складні, заплутані фільми, серед яких «Дикі серцем», володар Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю 1990 року, фільм жахів 1977 року «Голова ластику» і містерія 1997 року «Загублене шосе».

Фільм «Голова ластику» став дебютом режисера та культовим хітом опівнічних сеансів у кінотеатрах. Після перегляду фільму Брукс, продюсер «Людини-слона», найняв Лінча на посаду режисера.

«Людина-слон», про тяжко деформованого чоловіка у вікторіанському Лондоні, був номінований на вісім премій «Оскар» у 1981 році. Хоча він не отримав «Оскара», він запустив Лінча в мейнстрім. Але його наступний фільм, науково-фантастична епопея «Дюна» 1984 року, провалився в прокаті.

Через два роки Лінч повернувся на вершину з «Синім оксамитом», який заглиблювався у таємничий підземний світ маленького містечка в Північній Кароліні. Деякі критики вважали його шедевром і найкращим фільмом десятиліття.

Лінч переключився на малий екран у 1990 році, коли створив детективний серіал «Твін Пікс» з Марком Фростом для каналу ABC. Серіал, який отримав «Еммі», став культурним феноменом і був відроджений у 2017 році.

«Малхолланд Драйв», голлівудський детектив Лінча 2001 року, розпочався як телевізійний пілот, але був знятий з ефіру і врешті-решт вийшов на великий екран. За результатами опитування 177 кінокритиків з усього світу, проведеного BBC у 2016 році, він був названий найкращим фільмом 21 століття.

В останні роки життя Лінч присвятив себе створенню документальних і короткометражних фільмів, живопису та каналу на YouTube. Він випускав альбоми, музичні кліпи, саундтреки та книги, в тому числі свою мемуарну книгу «Кімната для мрій», що вийшла у 2018 році.

Відомий режисер був чотири рази одружений і виховав чотирьох дітей.

«Я люблю те, що я роблю, і я працюю над тим, над чим хочу працювати. Я хотів би, щоб кожен мав таку можливість», – сказав він в інтерв’ю Vulture.com у 2018 році.