школи

Рівно рік тому дві ракети влучили у будівлю Довжанського ліцею в Золочівській громаді. В момент удару людей у приміщенні не було, обійшлося без жертв.

Людмила Попова, директор Довжанського ліцею

Пошкоджено скільки відсотків я не можу сказати. Пошкоджено дошкільний підрозділ на першому поверсі, школа, перехід на другий поверх до їдальні, до спортзалу. Немає електро- та водопостачання, все зруйновано. 01-06 ))

Багато дітей телефонували наступного дня, щоб дізнатися, наскільки все погано.

Людмила Попова, директор Довжанського ліцею

Телефонували, плакали. Це небезпечно сюди ходити і ми нікого не пускаємо, але все одно вони просили батьків показати, яка школа.  

Сьогодні експерти вже зробили висновок – будівля підлягає відновленню. Навчалося у Довжанському ліцеї близько 350 дітей, зараз у школі налічується 160 учнів, у дошкільному закладі – 47.

Віктор Коваленко, голова Золочівської громади Віктор Коваленко

Це все жило. Село живе. Дітей багато, люди налаштовані працювати, тому маємо величезне сподівання на те, що Довжанський ліцей буде жити, буде відремонтований, буде побудоване укриття. Ми вже заклали на це кошти, робимо проєкт, він на стадії завершення, додаткові енергетичні потужності опрацьовані з обленерго. І у нас є ще час, щоб відновити до офлайну школу. Ми розуміємо, що ми у зоні можливих обстрілів, що і відбувається. Прикордоння – там щоденні обстріли.

У Золочівській громаді – 11 закладів загальної та середньої освіти та 4 філії. Вціліли дві філії та одна школа – у найбільш віддаленому від кордону селі, у Малій Рогозянці. Щодо населених пунктів у безпосередній близькості до кордону – ситуація сумна. Село Уди, приміром, обстрілювали з гелікоптерів, танків, мінометів.

Сергій Столяренко, староста Удянського старостинського округу Золочівської селищної ради

Перші обстріли нашого села були у березні, але це не критично було, люди жили-працювали, а перший серйозний обстріл був 20 квітня 22 року і після цього почали люди вже виїжджати. І після 20 квітня кожного дня село обстрілювалося. Наш дитячий садок був зруйнований прямим влучанням. Наш ліцей, який був побудований у 1910 році – зруйнований, теж не одним влучанням. Газо- та електропостачання – все знищено.

Уди знищені на 70 відсотків. Непошкоджених будинків тут немає і обстріли не припиняються. Жодного жителя – як і у ще двох сусідніх селах. У Костянтинівці залишаються шестеро місцевих.

• 

• 

В Золочеві намагаються відновити пошкоджені навчальні заклади – розташовані неподалік одне від одного Будинок дитячої та юнацької творчості та спортивну школу.

Любов Широкова, нач. відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради

Ми вже відремонтували цей Будинок дитячої та юнацької творчості та нашу ДЮСШ, але так сталося, що два тижні тому – новий прильот і ви бачите результат. Доводиться знов виділяти кошти, щоб поставити нові вікна. На сьогодні на превеликий жаль у нас тільки в одному закладі освіти є дуже гарний підвал, 1300 квадратів – це Писарівська гімназія, ми там вже робимо ремонт. Інші заклади освіти, там де є підвали – дуже близько до кордону. По Довжанському ліцею документи готові, ліцей № 1 – тут теж документація запущена.

• 

• 

Наступні в черзі на облаштування – ще два великих навчальних заклади. У Золочівському ліцеї №1 вже знають, яким має бути їхнє бомбосховище.

Валентина Федорова, директор Золочівського ліцею №1

00-24 Проєктанти зараз над цим працюють – тут будуть і вентиляція, і душові кабіни, і класи – початкова окремо, середня і старша окремо… Планується, що воно буде сучасне, щоб тут могли поміститися всі наші 450 учнів. Не просто там підвал якийсь, а ось так.

На поверхні – має бути сучасний спортивний майданчик. До початку повномасштабного вторгнення у Золочівській громаді проживало майже дві з половиною тисячі дітей. Станом на сьогодні –  на тисячу менше.