загиблі захисники

Старший солдат Максим Федота, вогнеметник штурмового батальйону, загинув 9 січня 2025 року в районі населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області.

Про це повідомили у Зміївській міській раді.

Максим Федота народився 2 березня 1991 року у Змієві. Навчався у Зміївському ліцеї №1, далі – у Харківському автодорожньому технікумі. Після навчання пройшов строкову службу у лавах Збройних сил України. Після повернення додому працював на АЗС та займався ремонтом автомобілів.

Боронити країну від окупантів чоловік пішов добровольцем у липні 2022 року.

У 33-річного захисника залишилися дружина та донька.

Виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку загинув 59-річний військовослужбовець Володимир Ковальський, уродженець села Андріївка Барвінківського району Харківської області.

Про це повідомили у Балаклійській МВА.

Унаслідок влучання ворожого FPV-дрона 6 січня 2025 року поблизу міста Гуляйполе Запорізької області Володимир Ковальський дістав бойове поранення, несумісне з життям.

Попрощатися із захисником прийшли рідні, друзі та побратими. В останню путь героя проводжали живим коридором.

На війні з окупантами загинув житель міста Мерефа Харківської області Олександр Надточий.

Про це повідомили у відділі військового обліку Мереф’янської міської ради.

Як розповіли в міській раді, герой поліг під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Бердін Курської області 5 січня.

Захисникові було 48 років.

У Харківській області в останню путь проводили військового ЗСУ, жителя Мереф’янської громади Олега Нікітченка.

Про це повідомили у відділі військового обліку Мереф’янської міської ради.

46-річний військовий служив стрільцем-снайпером в одному з підрозділів ЗСУ. Помер внаслідок тяжкої хвороби 11 січня 2025 року.

Захисникові було 46 років. В нього залишився син від першого шлюбу.

Поховали бійця в Мерефі на Алеї Героїв.

У Харківській області в районі Куп’янська загинув сержант Вадим Охріменко, офіцер 1 бойової групи 2 групи спеціального призначення 1 окремого загону ЦСП «Омега».

Про це повідомили в Центрі спеціального призначення НГУ «Омега».

Вадим Охріменко приєднався до Сил оборони на самому початку повномасштабного вторгнення. Виконував бойові завдання у складі АТО та ООС на Донеччині.

Родом український герой з Полтавщини, де і залишились його батьки, дружина та донька.

Життя спецпризначенця обірвалося на Харківщині під час виконання бойового завдання.

У бою з окупантами поліг житель Зміївської громади, старший солдат Роман Мазніченко. Захисникові було 35 років.

Про це повідомили в Зміївській міській раді.

Роман Мазніченко народився 4 квітня 1989 року у селі Таранівка Зміївської громади. Навчався у Таранівській школі, а потім вступив до ПТУ, де здобув професію столяра. Проходив строкову службу у лавах ЗСУ. Після демобілізації працював у пожежній частині.

У 2008 році Роман створив сім’ю, де разом з дружиною виховували трьох дітей. З часом Роман опанував професію автомеханіка і відкрив автомайстерню. З початком повномасштабного вторгнення допомагав військовим ремонтувати військову техніку. А 12 липня 2024 року і сам доєднався до лав ЗСУ.

Загинув захисник старший солдат Роман Мазніченко, старший навідник протитанкового відділення взводу вогневої підтримки аеромобільної роти 3-го аеромобільного батальйону, 1 січня 2025 року в населеного пункту Лозова Харківської області.

У бою з російськими окупантами поліг 46-річний Віталій Решетіленко житель Чугуївського району Харківської області.

Про це повідомили в Печенізькій селищній раді.

Віталій Решетіленко став до лав захисників у 2022 році. Старший сержант разом з побратимами ніс службу на Харківщині. Служив інспектором прикордонної служби 2 категорії – снайпером прикордонної служби України.

Загинув захисник 28 грудня 2024 року в районі населеного пункту Вовчанські Хутори Харківської області.

Поховали військового на цвинтарі в селі П’ятницьке.

На війні з окупантами 5 березня на Донеччині загинув захисник з села Довжик Богодухівського району Харківської області Олександр Кичан.

Про це повідомили в Золочівській селищній раді.

Старший оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 53-ї окремої механізованої бригади Олександр Кичан воював на Донецькому напрямку. Останній раз він вийшов на зв’язок із рідними 1 березня 2023 року.

Захисникові було 36 років, в нього залишилися мати сестри, брати, дружина та троє дітей.

Житель Великобурлуцької громади, 29-річний Артем Сорокін загинув 27 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на території Херсонської громади. Старший матрос, військовослужбовець Збройних Сил України, поліг на лівому березі Дніпра.

Про це повідомили у Великобурлуцькій селищній раді.

Артем Сорокін народився 16 квітня 1995 року. Його дитинство та юність минули у селі Плоске Великобурлуцької громади. Середню освіту здобував у Площанській школі.

«Вчився добре. Постійно брав участь у районних та обласних олімпіадах. Після закінчення закладу, у 2013 році, був призваний на строкову службу, яку ніс на Київщині. Військова справа припала активному, працьовитому, дисциплінованому хлопцеві до душі. Артем підписав контракт зі Збройними Силами і продовжив службу у Кіровоградській області. Тут одружився – розповіли в селищній раді.

У 2017 році, після 2,5 років служби за контрактом, був звільнений та поставлений у резерв. Чоловік вступив до заочного відділення Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький) на факультет фізичного виховання.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію Української держави, 18 березня 2022 року Артем Сорокін став на захист країни. За період служби старший матрос, учасник бойових дій, був нагороджений почесним нагрудним знаком командира 124 бригади територіальної оборони.

27 серпня на лівому березі Дніпра підрозділ потрапив під ворожий обстріл. І лише зараз побратими знайшли змогу повернути тіло загиблого на батьківщину.

У Артема Сорокіна залишилися мати, брат, дружина і дві доньки – семи та трьох років.