закон

Президент Володимир Зеленський підписав Закон щодо відновлення права військовослужбовців на звільнення з військової служби з причин загибелі або зникнення безвісти їх неповнорідних брата чи сестри.

Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту (№ 11531) на сайті Верховної Ради, повідомляє УНІАН.

Так, 31 грудня 2023 року акт було повернуто у парламент з підписом Президента. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з документом, Кабінету Міністрів України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом:

• забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону,
• забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який надає право на відстрочку від мобілізації цивільним, які пройшли полон.

Відповідна інформація міститься в картці закону №12104 на сайті парламенту, повідомляє УНІАН.

Верховна Рада направила ухвалений законопроєкт на підпис президентові 20 листопада. 31 грудня глава держави повернув закон із підписом.

За закон проголосувало 304 народних депутати України.

Цей закон надає право на відстрочку від служби в Збройних Силах для близьких родичів зниклих безвісти, а також цивільним, які перебували в полоні. 

Верховна Рада 29 жовтня ухвалила в цілому закон, за яким обвинувачені в корупційних злочинах зможуть або отримати значно менший строк, або взагалі фактично залишитися на свободі з випробувальним терміном.

Про це повідомляє Судово-юридична газета.

Новий закон, по суті, прибирає для корупціонерів нині чинну для них заборону на призначення судом покарання з випробуванням, яка передбачена ч. 1 статті 75 Кримінального кодексу. Умовою для звільнення від перспективи відбування реального покарання у в’язниці є затвердження угоди зі слідством.

Також новий закон передбачає, що отримати м’якше покарання зможе навіть організатор корупційного злочину – за умови викриття іншого організатора.

Йдеться про прийнятий в цілому законопроєкт 12039 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу щодо угод зі слідством у корупційних справах.

Його прийняття є у вимогах міжнародних партнерів, і МЗС навіть написало термінового листа на парламент про те, що без прийняття цього закону Україна ризикує втратити 4 млрд євро траншу від ЄС.

Як зазначило у своєму висновку Головне юридичне управління Верховної Ради, аналіз положень законопроєкту свідчить, що запропоноване регулювання має ознаки непрозорості та незавершеності.

Зокрема, можливість звільнення корупціонерів від тюрми фактично повністю ставиться у залежність від доброчесності та компетентності працівників органів слідства.

Йдеться, зокрема, про можливість (а не обов’язковість) призначення додаткового покарання у виді штрафу та встановлення умови щодо узгодження розмірів такого штрафу сторонами угоди про визнання винуватості (зміни до статті 53), можливість призначення таким особам більш м’якого покарання (нова стаття 69-2), можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням (навіть за тяжкий корупційний злочин) (зміни до статті 75).

Так, стаття 77 КК передбачатиме:

• У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
• У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням внаслідок засудження на підставі угоди про визнання винуватості за корупційне кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України».

Відтепер у країні не буде селищ міського типу, повідомляє Судово-юридична газета.

Закон прибирає чинне з 1981 року радянське регулювання питань адмінтерустрою, встановлює чіткі процедури віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ сіл, закріплює на рівні закону процедуру найменування та перейменування населених пунктів, спрощує процедури встановлення меж населених пунктів тощо.

Так, згідно із документом, тепер усі населені пункти з компактною забудовою та чисельністю населення понад 10 тисяч мешканців матимуть статус міста. 

Населені пункти, де є садибна забудова та чисельність населення понад 5 тисяч жителів, будуть просто селищами.

Ініціатива також скасовує поняття «селище міського типу» (СМТ). Замість нього запроваджується нове поняття – «поселення».