Жителька села Гоптівка на Харківщині, що у двох кілометрах від російського кордону, скаржиться на здоров’я. Каже, сидіння у холодному підвалі під обстрілами на користь не пішло. Загострилися хронічні хвороби та з’явилася купа нових. Зараз у селі працюють медики-волонтери з Литви, тож пані Катерина прямує до закордонного ЛОРа зі скаргами на слух.
Катерина
А взрыви какие были. Наверное, от взрывов. В подвале ж прятались. А нервов сколько. Зимой упала, ребро повредила. Два месяца увязанная ходила.
Лікарем-стоматологом, від якого вона щойно вийшла, пані Катерина дуже задоволена.
Катерина
Ой, я безумно рада. Девчата такие золотые руки. Камни поснимали, я тепер як девочка, с зубами.
Литовські лікарі вже втретє на Харківщині із благодійною місією – допомагають людям на деокупованих територіях. Організатор – сімейний лікар Скрімантас Крункайтіс – розповідає, як готувалися до експедиції цього разу.
Скрімантас Крункайтіс, сімейний лікар, Литва
Повезло купить много медикаментов, которие мы отдаем, оборудование, чтоб диагностику не руками делать. Сейчас мы может уже все как специалисты делать.
Перший раз литовські медики приїздили втрьох. Зараз склад волонтерської команди розширився.
Скрімантас Крункайтіс, сімейний лікар, Литва
Нас было трое, я и две медсестри. А сейчас есть два семейних врача, медсестра, медбрат и два стоматолога. Мы проехали Дергачи, Прудянку, Козачью Лопань, Цуповку, Проходы. Суббота и воскресенье будем снова ехать в Циркуны, Черкасские Тишки, потом в сторону Изюма.
Стоматолог Христина у Харківську область приїздить вже вдруге. Цього разу підготувалася краще та взяла більше обладнання.
Христина, лікар-стоматолог
В первый раз когда приехали – это была разведка. Второй раз уже подготовились, очень благодарны всем, кто помогал, организации Blue/Yellow for Ukraine. Мы смогли купить мобильный стоматаппарат, в котором есть все необходимое для лечения. И рентген у нас есть, без него мы слепые. И привезли материалы, нужные для небольшого объема консервативного лечения. И мы можем предложить пациентам больше, чем просто удалить зуб.
У Токарівській громаді зараз проживає 69 людей, в основному це люди похилого віку. Багато з них страждають на серцево-судинні захворювання.
Марія Хвисюк, директор центра первинної медико-санітарної допомоги
Амбулаторія наша обслуговувала 750 осіб, це були мешканці Токарівки та Гоптівки. Але під час окупації все обладнання було вкрадене, понівечене. Зараз вона не придатна до функціонування. Працюємо над тим, щоб нам привезли мобільну амбулаторію, щоб ми могли здійснювати виїзні прийоми.
Колодочка Вікторія, староста Токарівського старостинського округу
В нас була амбулаторія, в ній було 2 лікаря, 3 медсестри, лабораторія. Було терапевтичне відділення, де люди крапельниці крапали, приймали лікування повністю.
На жаль, у нас не вціліло нічого, ось клуб був відремонтований, ні школи ні амбулаторії нічого не залишилося. І ось ми живемо тільки з допомогою лікарів з інших країн.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської МВА
Послуги, які надають литовські лікарі, вони є дуже важливими для місцевого населення, людям не приходиться їхати до стоматолога до Харкова, або до Дергачів, вони не витрачають кошти на проїзд та економлять на самій послузі на лікуванні зубів. Бо в таких деокупованих населених пунктах живуть переважно люди похилого віку і вони потребують таких послуг.
Якогось масштабного відновлення в населених пунктах вздовж російського кордону поки не передбачається, розраховувати доводиться тільки на себе.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської МВА
Само ось населені пункти, які йдуть вздовж державного кордону, вони знаходяться в червоній зоні, і це не дає проводити масштабну відбудову за рахунок держави медзакладів, багатоповерхівок. Тому тут на сьогодні працюють волонтери, благодійні фонди, роблять якісь дрібні ремонти. Щоб люди могли отримувати невеличкі послуги. Але сімейний лікар тут працює, тут є лікар, де він приймає людей.
Під час одного з прийомів литовські лікарі потрапили під обстріл в Козачій Лопані.
Вячеслав Задоренко, начальник Дергачівської МВА
Нещодавно литовські лікарі проводили прийом людей в Козачій Лопані і ворог завдав по населеному пункту більше ніж 10 ударів, прицільно били в район лікарні. Вони це емоційно перенесли, довелося їм полежати на підлозі. І потім вони казали, що на собі відчули ту агресію та ті страхи, які на собі переживають тут люди. Але вони не зламалися і продовжують надавати допомогу нашим мешканцям. Вони для нас герої сьогодні.
Під час цієї поїздки волонтери планують приділити увагу українським військовим та кілька днів цілеспрямовано надавати стоматологічну допомогу нашім захисникам. У планах на майбутнє – аби щомісяця до України приїздили одна або дві команди медиків.
Підписуйтесь на Telegram-канал “Новини АТН”