Україна відправила в Сирію 500 тонн українського пшеничного борошна в межах програми «Зерно з України».
Про це повідомив президент Володимир Зеленський в соцмережі X пише УНІАН.
«500 тонн українського пшеничного борошна вже на шляху до Сирії в межах нашої гуманітарної програми «Зерно з України» у співпраці з ВПП», – написав він.
Заплановано, що протягом наступних тижнів борошно отримають 33 250 сімей, або 167 000 людей. Кожен пакунок може прогодувати сім’ю з п’яти осіб протягом місяця.
Аграрія з Харківщини, який під час окупації продавав росіянам українське зерно, засудили до чотирьох років позбавлення волі. Також у колаборанта конфіскували сільгосптехніку, готівку та пшеницю.
Про це повідомив речник УСБУ в Харківській області Владислав Абдула.
41-річний приватний підприємець з Куп’янського району до повномасштабного вторгнення займався вирощуванням зернових, бобових та олійних сільськогосподарських культур.
Під час окупації району рашистами підприємець добровільно співпрацював із загарбниками. У серпні 2022 року він отримав від агресора так званий «торговий патент на торгівлю зерном». Колаборант взяв на себе «зобов’язання» щодо сплати податків до бюджету країни-агресора.
За даними СБУ, з серпня по вересень 2022 року зловмисник продав російським монополістам близько пів тисячі тонн української агропродукції, яка згодом була незаконно вивезена до рф.
Після деокупації району зловмисник намагався «залягти на дно» і таким чином уникнути правосуддя.
Служба безпеки затримала колаборанта у квітні 2023 року у власному помешканні під час стабілізаційних заходів на деокупованій території Куп’янського району.
На підставі зібраних Службою безпеки доказів суд визнав зловмисника винним за ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність).
Колаборанта засуджено до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права протягом 10 років обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Також суд конфіскував у дохід держави все належне йому майно: шість одиниць тракторної та автомобільної техніки, готівкові грошові кошти та понад 20 тонн пшениці.
Триває час на апеляційне оскарження обвинувального вироку.
Вночі 26 жовтня під Чугуєвом росіяни прицільно вдарили по ангару із зерном. У масштабній пожежі згоріли тони збіжжя, збитки наразі підраховують.
Про це повідомив начальник СУ ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов.
«Це була пшениця, насіння соняшника та кукурудза. Врожай належав кільком різним фермерам і зберігався в Малинівці. Та після удару окупантів не лишилося нічого», – йдеться в повідомленні.
За даними вибухотехніків, ворог бив із ЗРК С-300. Від удару ракети спалахнув ангар, він повністю зруйнований.
Служба безпеки викрила ще одного колаборанта у деокупованих районах Харківської області, який добровільно співпрацював з незаконною владою держави-агресора. 40-річний житель Куп’янська до повномасштабного вторгнення працював у місцевому підрозділі однієї з найбільших всеукраїнських аграрних компаній.
Про це повідомив речник УСБУ в Харківській області Владислав Абдула.
Після захоплення російськими військами частини Харківської області чоловік вирішив вислужитися перед рашистами і погодився обійняти фейкову посаду «и.о. начальника отдела Управления сельского хозяйства и продовольствия Военно-гражданской администрации Харьковской области», яка розміщувалась в окупованому Куп’янську.
На цій посаді колаборант допомагав російським загарбникам розкрадати українські зернові, які зберігалися на місцевих елеваторах, та вивозити їх до країни-агресора.
Він керував роботою захоплених сільськогосподарських підприємств на окупованій території, погоджував звіти про результати їхньої діяльності, агітував місцевих фермерів перереєстровувати свій бізнес за російським законодавством та сплачувати «данину» до бюджету окупантів.
Також, зловмисник розподіляв протиправні обов’язки між співробітниками відділу, організовував виплату заробітної плати своїм підлеглим у валюті держави-агресора та виконував інші організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції в інтересах окупантів.
Напередодні контрнаступу 2022 року колаборант втік з Куп’янського району разом з російськими військами і наразі переховується на непідконтрольній території України.
На підставі зібраних Службою безпеки доказів зловмиснику заочно повідомлено про підозру за ознаками ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність).
Тривають комплексні заходи для встановлення його місця перебування та притягнення до кримінальної відповідальності.
Викриття та документування протиправної діяльності здійснювали співробітники СБУ в Харківській області спільно зі слідчими Нацполіції за процесуального керівництва Куп’янської окружної прокуратури.
24 січня польські фермери перекриють дороги по всій країні на знак протесту проти імпорту зерна з України.
Як пише Економічна правда, про це повідомляє inpoland.net.pl.
Згідно з повідомленням, аграрії вийдуть на вулиці, щоб висловити протест проти імпорту зерна з України, проти Європейського Союзу та ідей, які, на їхню думку, хочуть суттєво обмежити виробництво рослинництва та тваринництва в Польщі та ЄС.
Крім того, цього дня мітингувальники можуть заблокувати польсько-український кордон.
Представник аграрної організації Solidarnośc Адріан Вавжиняк закликав усіх фермерів та сільськогосподарські спілки Польщі долучитися до протестів 24 січня з 12:00 до 14:00, інформують польські ЗМІ.
Майбутні протести вже підтримала Національна рада агропромислових палат.
Фермерські господарства Харківської області зібрали понад 1,3 мільйона тонн нового врожаю.
Загалом в усіх районах регіону зернові та зернобобові культури зібрано на площі 326,9 тисячі гектарів, намолочено 1 мільйон 347,3 тисячі тонн зерна, повідомляє Харківська ОВА.
Найбільше зібрано пшениці – більш як 1 мільйон тонн. Лідери зі збирання – господарства Лозівщини та Красноградщини.
«Аграрії області продовжують докладати усіх зусиль задля продовольчої та економічної безпеки регіону.
Триває збір пізніх зернових культур: соняшнику намолотили більш як 80 тисяч, а сої – понад 20 тисяч тонн.
Засушливі погодні умови не вплинули на хід робіт», – зазначив заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов.
Крім того, попри ґрунтову посуху, аграрії проводять оранку та сівбу озимини під врожай наступного року.
Загалом планують обробити 246,6 тисячі гектарів. Фермерські господарства вже сіють озимий ячмінь, пшеницю, жито та ріпак.
Україна та Польща домовились знайти рішення щодо експорту української агропродукції, яке враховує інтереси обох країн.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Як повідомляється, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів телефонну розмову зі своїм польським колегою Робертом Телусом.
Міністри обговорили ситуацію, а також пропозицію України щодо її врегулювання, та домовились знайти рішення, яке враховує інтереси обох країн.
Сторони підтвердили тісні та конструктивні відносини, які ними багаторазово демонструвались та погодили, з урахуванням цього, виробити найближчим часом варіант взаємодії з питань експорту.
Нагадаємо, 15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на імпорт українського зерна до Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії. Проте Польща, Угорщина та Словаччина ввели заборону на державному рівні.
У відповідь Україна подала позови проти Польщі, Словаччини та Угорщини до Світової організації торгівлі через заборону на імпорт зерна.
Кабмін схвалив нову процедуру експорту чотирьох видів продукції до пʼяти держав-членів ЄС.
Тепер кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця, які йдуть в режимі експорту до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, — мають отримати ліцензію Мінекономіки за погодженням з Мінагрополітики, повідомляє видання Бабель.
Після того, як 15 вересня Єврокомісія скасувала ембарго на українське зерно, Україна, згідно з новими умовами, протягом 72 годин напрацювала і представила план дій щодо контролю за експортом.
«Ми погоджуємо з Єврокомісією і з країнами-імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції з чотирьох культур. Вони своєю чергою визначають, чи готові приймати ці культури, коли і в яких обсягах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції. Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з країнами, що приймають», — пояснив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський під час онлайн-виступу на засіданні аграрного комітету Європарламенту.
Міністр сподівається, що така схема роботи задовольнить усі сторони. І навіть ті три країни, які зараз виступають проти українського аграрного експорту, доєднаються до цього плану.
Болгарські фермери та власники переробних підприємств зранку 18 вересня заблокували транспортні розв’язки та дороги, протестуючи проти рішення парламенту не продовжувати обмеження на імпорт сільгосппродукції з України після 15 вересня
Про це повідомляє Forbes.ua із посиланням на Forbes Bulgaria. Представники 26 галузевих організацій оголосили безстроковий загальнонаціональний протест.
Вони вимагають продовження заборони на імпорт соняшнику, пшениці, кукурудзи та ріпаку з України, а також введення заборони на імпорт нерафінованої олії, свіжих та заморожених фруктів та овочів, молока та молочних продуктів, мʼяса та мʼясопродуктів, живих тварин, меду та продуктів бджільництва з України, а також посилення контролю за походженням, якістю та безпечністю сільськогосподарської продукції, що імпортується в країну.
Представники аграріїв також вимагають виплатити фермерам компенсацію за збільшення виробничих витрат через війну в Україні до 30 вересня цього року та зняти обмеження на розмір допомоги.
Протестувальників на переговори запросив міністр сільського господарства Кирил Витєв. За його словами, будуть проведені переговори з Києвом, щоб експорт до Болгарії було затримано до повного уточнення продукції, кількості та механізмів ліцензійних режимів.
Премʼєр-міністр Микола Дєнков заявив, що фермери наразі виходять з вимогами, які вирішені, або з тими, які не можуть бути вирішені, тому що встановлюються терміни, які неможливо виконати. За його словами, деякі з вимог стосуються рішень Єврокомісії і уряд Болгарії не може їх скасувати, бо «потрібно дотримуватися правил».
Нагадаємо, Парламент Болгарії 14 вересня проголосував за зняття заборони на імпорт зернових з України. Раніше ця ініціатива викликала жваве обговорення, проти виступили галузеві організації і місцеві фермери. Їх представники заявили, що були шоковані таким рішенням. За словами голови Національної асоціації виробників зерна Ілії Проданова, це рішення не містить аналізу наслідків, які виникнуть через нього, і «ставить під загрозу болгарських виробників».
15 вересня Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільгосппродукції з України після 15 вересня.
Виконавчий орган ЄС проаналізував вплив обмежень експорту чотирьох категорій сільгосппродукції на ринок ЄС і дійшов висновку, що вони посприяли виправленню цінових стрибків на ринках пʼяти держав – членів ЄС, які вимагали заборони.
Водночас в Єврокомісії зазначили, що Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи – наприклад систему ліцензування експорту – протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.
Водночас Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна. У відповідь Україна планує подати позов до арбітражу СОТ проти цих країн.
Іспанія вважає заборону на українське зерно з боку деяких країн ЄС незаконною, повідомив міністр сільського господарства країни Луїс Планас Пучадес. Його французький колега Марк Фено розкритикував ці кроки, заявивши, що вони ставлять під сумнів європейську солідарність.
Відповідно до Домовленості про правила та процедури вирішення спорів Угоди про заснування Світової організації торгівлі Україною подано вимоги про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною в рамках СОТ.
Про це повідомила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
«Для нас принципово важливим є довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ. Водночас ми сподіваємося, що ці держави знімуть свої обмеження і нам не доведеться довго зʼясовувати відносини в судах. Нам потрібна солідарність з ними і захист інтересів фермерів. Розпочаті нами кроки і тиск Єврокомісії та інших держав-членів допоможуть відновити нормальну торгівлю між Україною і сусідніми державами, а також показати солідарність між нами», – пояснила Юлія Свириденко.
За її словами, в результаті односторонньої заборони на імпорт української агрородукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини вітчизняні експортери вже зазнали та продовжують зазнавати значних збитків через простої, додаткові витрати та неможливість виконання зовнішньоекономічних угод.
Україна вбачає в цьому порушення трьома країнами ЄС своїх міжнародних зобов’язань. Також українська сторона вважає, що односторонні дії країн-членів ЄС у сфері торгівлі неприйнятні й усі країни-члени блоку мають координувати та узгоджувати торговельну політику, оскільки вона належить до виняткової компетенції ЄС.
Нагадаємо, що 15 вересня 2023 року Єврокомісія повідомила, що завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, викривлення ринку у п’яти державах-членах, які межують з Україною, було усунене. У зв’язку з цим Європейська комісія прийняла рішення не продовжувати своє рішення щодо заборони на ввезення товарів з України. Разом з цим Єврокомісія зазначила, що Україна має вжити заходів, щоб запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах.
Водночас 15 вересня 2023 року Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.
